Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 910/22954/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р.

у справі № 910/22954/14 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Інг Лізинг Україна"

про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення об'єкту оренди

за участю представників:

ТОВ "СіріусПроект Львів" - Сенів Т.В., Туз А.І., Гасяк Я.В.;

ТОВ "Практікер Україна" - Святнєнко М.О.;

ТОВ "Інг Лізинг Україна" - Погружальська К.В.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СіріусПроект Львів" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд:

- розірвати договір оренди від 19.12.2008 р., укладений між ним та відповідачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна";

- зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення торговельний центр - гіпермаркет будівельних матеріалів та інструментів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, буд. 30;

- стягнути з відповідача 4 842 025,55 грн., у т.ч. 2 644 051,80 грн. заборгованості з орендної плати за червень та липень 2014 року, 510 285,49 грн. заборгованості з оплати загальних платежів за червень та липень 2014 року, 1 407 615,24 грн. заборгованості з оплати за фактичне використання приміщення, 280 072,92 грн. заборгованості з оплати загальних платежів за вересень 2014 року.

Вимоги позову обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди від 19.12.2008 р. в частині оплати орендної плати (т.1 а.с.5-13).

Відповідач у справі - ТОВ "Практікер Україна" у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на невиконання позивачем своїх зобов'язань (т.2 а.с.72-75).

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2014 р. заявлені позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 095 784,46 грн. Зобов'язано відповідача звільнити приміщення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.115-123).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2014 р. залишено без змін (т.2 а.с.111-124).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Практікер Україна", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (т.3 а.с.149-153).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду спорів у даній справі встановлені наступні обставини.

19.12.2008 р. між сторонами у справі укладено договір оренди, згідно умов якого позивач надав у користування відповідачу торговельний центр для влаштування гіпермаркету будівельних матеріалів та інструментів, включно знаряддя для садівництва та городництва, загальною площею 8 173,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, буд. № 30.

Згідно із п. 3.1. договору ставка місячної орендної плати становить 7,80 євро за квадратний метр площі орендованих приміщень.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата вноситься до 5-го числа кожного місяця за поточний місяць в гривнях.

Перерахування орендної плати відбувається згідно офіційного обмінного курсу Національного банку України станом на 15 число попереднього місяця (п.3.4. договору).

За змістом п. 5.1. договору, орендар повинен сплачувати всі комунальні платежі, пов'язані зі споживанням електроенергії, газу, опалення, води та водостоком, а також з вивезення сміття та іншими послугами.

Згідно із п. 5.4. договору оренди, орендар несе витрати, пов'язані з утриманням приміщень спільного користування, що дорівнюють 1,50 євро за 1 кв.м. приміщень.

21.12.2010 р. позивач продав орендовані приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНГ Лізинг Україна" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 1779, 1780.

Також, 21.12.2010 р. між позивачем та ТОВ "ІНГ Лізинг Україна" укладено договір фінансового лізингу № 100080-РГ-0, згідно умов якого ТОВ "ІНГ Лізинг Україна" передало вищевказані приміщення в користування позивачеві з метою подальшої передачі в оренду цих приміщень дозволеним орендарям за договорами оренди у відповідності до умов договору фінансового лізингу, а також з метою надання послуг з управління та обслуговування нерухомості, які стосуються орендованих приміщень (п. 1.1., п. 1.6. договору фінансового лізингу).

Згідно з п. 5.4. додатку 1 до договору фінансового лізингу, одночасно з передачею об'єкта лізингу та у зв'язку з такою передачею, від лізингодавця до лізингоодержувача переходять всі права та обов'язки орендодавця за договорами оренди, які існують станом на дату цього договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати та загальних платежів у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 4 842 025,55 грн. Також позивач зазначає, що станом на 06.08.2014 р. відповідачем не було сплачено орендну плату за три місяці підряд (червень, липень, серпень 2014 року). У зв'язку з цим, позивач надіслав відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України, яке було отримано відповідачем 13.08.2014 р. Окрім того, позивач просить суд розірвати договір оренди від 19.12.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушенням договору відповідачем, яке полягає у невиконанні обов'язку щодо сплати орендної плати. Також, у зв'язку з розірванням договору оренди та відсутністю у відповідача правових підстав для продовження користування орендованим приміщенням, позивач також просить зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

Суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Так, в силу ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Станом на 06.08.2014 р. відповідачем не було сплачено орендну плату за три місяці підряд (червень, липень, серпень 2014 року). У зв'язку з цим, 05.08.2014 р. та 06.08.2014 р. позивачем надіслано відповідачеві повідомлення про відмову від договору оренди на підставі сг. 782 ЦК України. Зазначені повідомлення були отримані відповідачем 13.08.2014 р., що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Отже, позивач скористався своїм правом на відмову від договору оренди, і такий, в силу положень ч. 2 ст. 782 ЦК України, є розірваним з 13.08.2014 р., таким чином, судами правильно вказано на відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання цього договору.

В силу ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу Україн з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки договором оренди не передбачено можливості нарахування орендної плати та загальних платежів після розірвання договору, то у позивача є правові підстави для нарахування орендної плати та загальних платежів лише до моменту розірвання договору, тобто до 13.08.2014 р., що вірно враховано судами. Відтак, платежі, здійснені відповідачем після 13.08.2014 р., зараховані в рахунок погашення заборгованості, яка утворилась до моменту розірвання договору.

Враховуючи наведені обставини, судами обгрунтовано задоволена вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з червня 2014 року по 13.08.2014 року у розмірі 1 478 722,26 грн. та заборгованості зі сплати загальних платежів у розмірі 617 062,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 13.1. договору оренди, у разі припинення договору орендар має повернути орендодавцю дочиста прибраний об'єкт оренди.

У випадку обгрунтованого розірвання договору на достатній підставі, орендар зобов'язаний прибрати та залишити об'єкт оренди впродовж двох місяців, з урахуванням положень цього договору (п.14.8).

У зв'язку з тим, що договір оренди, як встановлено судами, є розірваним з 13.08.2014 р., орендоване приміщення станом на момент розгляду спору судом відповідач не звільнив, а продовжує без належних правових підстав користуватися ним, то позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення обгрунтовано задоволена судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. у справі № 910/22954/14 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" - без задоволення.

2. Поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2014 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. у справі № 910/22954/14 господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.