Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2015 р. м. Київ К/800/25125/14

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Резон БКС»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року

у справі № 2а-7218/11/1370 (125953/11/9104)

за позовом приватного підприємства «Резон БКС» (далі - позивач, ПП «Резон БКС»)

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова)

про визнання протиправними та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Резон БКС» звернулось у червні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними дії відповідача щодо анулювання 08.02.2011 року реєстрації позивача як платника ПДВ, про скасування рішення від 08.02.2011 року № 534, про зобов'язання відновити реєстрацію позивача як платника ПДВ з моменту проведення анулювання реєстрації та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0001812320.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова ДПС підлягає заміні його правонаступником Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Резон БКС» зареєстроване 03.08.2005 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом серії А00 № 379669 про державну реєстрацію юридичної особи. Як вбачається з свідоцтва № 18082865 серії НБ № 189234, виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова, позивач зареєстрований 09.09.2005 року в якості платника податку на додану вартість.

Рішенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 534 від 08.02.2011 року анульовано реєстрацію ПП «Резон БКС» в якості платника податку на додану вартість, у зв'язку з внесенням запису № 14151440004006412 від 04.02.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - позивача.

У період з 11 по 17 травня 2011 року на підставі направлення № 367 від 11.05.2011 року працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Резон БКС» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період господарської діяльності останнього з 01 січня по 01 травня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 331/23-2/33711499 від 24.05.2011 року, яким встановлено порушення позивача вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 73 047,00 гривень та завищено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 222,00 гривні.

На підставі акту перевірки відповідачем 15.06.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001812320, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 69 796,00 гривень, з яких 69 795,00 гривень за основним платежем та 1 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем правомірно винесено рішення № 534 від 08.02.2011 року про анулювання реєстрації ПП «Резон БКС» в якості платника податку на додану вартість та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

За змістом пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами ст. 19 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 755-ІV).

Так, відповідно до абз.2 ч. 12 ст. 19 Закону № 755-IV, у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби (далі - ДПС) повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з абз.2 ч. 14 ст. 19 цього Закону, якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як убачається з матеріалів справи, анулювання реєстрації ПП «Резон БКС» як платника ПДВ на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Разом з тим процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації (далі - ДПА) від 22.12.2010 року № 979 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 12.4 розділу XII Порядку, щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

В силу приписів п. 12.5 розділу XII Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених ч. 8 ст. 19 Закону № 755-IV.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом ДПА України від 17.05.2010 року № 336 (далі - Положення), зокрема пп. 3.1.1, пп. 3.1.2 п. 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до п. 3.2 розділу ІІ Положення, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів касаційної інстанції на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абз.2 ч. 14 ст. 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що рішення про анулювання реєстрації було прийнято виключно на підставі відомостей з ЄДР.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підставі яких відповідачем був встановлений факт відсутності чи неможливості встановити місцезнаходження платника податку, та чи проводилися податковою міліцією які-небудь заходи по встановленню місцезнаходження платника податку ПП «Резон БКС».

Крім того, у пункті 4 оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації «факт відсутності чи неможливість установити місцезнаходження» відсутні будь-які посилання на акти перевірки чи інші документи від податкової міліції, які б підтверджували факт відсутності позивача за місцезнаходженням чи не можливості встановити його місцезнаходження.

Отже, обставини стосовно відсутності позивача за місцезнаходженням не були встановлені податковим органом належним чином, що вказує на передчасність та безпідставність прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно ч. 11 ст. 19 Закону № 755-IV, юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомості про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами, ПП «Резон БКС» було зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 03.08.2005 року. Тобто, строк для підтвердження відомостей самим підприємством у 2011 році закінчується відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону № 755-IV - 03.09.2011 року.

17.02.2011 року ПП «Резон БКС» була подана реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Відомості про ПП «Резон БКС» були внесені у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене, беручи до уваги неправомірну бездіяльність податкового органу щодо встановлення місцезнаходження позивача, правові підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, передбачені пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України, відсутні.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0001812320, яким позивачу за порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 69 796,00 гривень, то колегія суддів зазначає наступне.

За ініціативою податкового органу 08.02.2011 року відносно позивача прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, дата анулювання свідоцтва з 08.02.2011 року.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, тобто на момент анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ - 08.02.2011 року), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Тобто, у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов'язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі.

Так, однією із обов'язкових умов виникнення в особи обов'язку визнати умовне постачання таких товарів й необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів є анулювання її реєстрації як платника податку з ініціативи самого платника податків, оскільки положення п. 184.7 ст. 184 ПК України визначають, що платник податку повинен визнати умовне постачання товарів та необоротних активів й нарахувати податкові зобов'язання не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку, тобто платник податків повинен анулювати реєстрацію як платника податків добровільно.

Норми п. 184.7 ст. 184 ПК України визначають, що обов'язок платника податку щодо визнання умовного продажу товарів за звичайними цінами виникає лише за умови нарахування податкового кредиту по факту їх придбання в минулих або поточному податкових періодах.

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 ПК України останнім звітним (податковим) періодом для платника податку на додану вартість є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Таким чином, при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість об'єктом оподаткування є залишки товарів, необоротних активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, однак, якщо за вказаними товарами податковий кредит не формувався, то й відсутні умови для визнання платником податків умовного продажу.

Крім того, для здійснення умовного продажу необхідно встановити, чи товари, необоротні активи перебувають на обліку, чи вони були придбані із нарахуванням чи без нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. «ґ» абз.3 пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачанням товарів також вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом.

Відповідно до пп. «ґ» абз.3 пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України об'єктом умовного постачання є товари та необоротні активи лише того платника податків, який самостійно подав заяву про анулювання його реєстрації у якості платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування.

З заявою про анулювання його реєстрації як платника податку позивач не звертався до податкового органу.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів касаційної інстанції на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що норми чинного на той час законодавства не встановлювали обов'язку здійснення умовного постачання товарів та нарахування податку на додану вартість тим платником податків, реєстрацію якого у якості платника податку на додану вартість скасовано за рішенням податкового органу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0001812320.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального права, що відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Допустити заміну сторони у справі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ДПС його правонаступником Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Касаційну скаргу приватного підприємства «Резон БКС» - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 року у справі № 2а-7218/11/1370 (125953/11/9104) - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо анулювання 08.02.2011 року реєстрації приватного підприємства «Резон БКС» як платника податку на додану вартість.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 08.02.2011 року № 534 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Резон БКС».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити реєстрацію приватного підприємства «Резон БКС» як платника податку на додану вартість з моменту проведення анулювання реєстрації

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.06.2011 року № 0001812320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Резон БКС» судовий збір за подачу адміністративного прозову у розмірі 3,40 гривні.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько