Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/30956/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Яроша Д. В.,

за участю: представника відповідача - Корчинської М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання нечинними рішення і посвідчення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_5 звернулася з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просила суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо митного оформлення товару - автомобіля марки Scoda, модель: Fabia Praktik, тип кузова: вантажний фугон; колір: білий; місць для сидіння: 2, включаючи сидіння водія, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3, колісна формула: 4х2, категорія: N1, тип двигуна: дизель, номер двигуна: НОМЕР_1, робочий об'єм циліндрів: 1198 куб. см, потужність двигуна: 47 кВт/63,92 к.с., знаряджена маса: 1170 кг, повна маса: 1545 кг, вантажопідйомність: 0,450 т, дата першої реєстрації: 21 лютого 2006 року, дата випуску: 2006 року, модельний рік: 2006 року, був у використанні за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1;

визнати нечинним рішення відповідача про визначення коду товару від 26 грудня 2012 року;

визнати нечинним посвідчення відповідача про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 26 грудня 2012 року;

зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажного автомобіля марки Scoda, модель: Fabia Praktik, за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Запорізької митниці щодо митного оформлення товару - автомобіля марки Scoda, модель: Fabia Praktik, за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1;

визнано недійсним посвідчення відповідача про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 26 грудня 2012 року;

зобов'язано Запорізьку митницю вчинити дії щодо повторного митного оформлення автомобіля марки Scoda, модель: Fabia Praktik, за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2;

в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 17 грудня 2012 року позивачем придбано автомобіль Scoda, модель Fabia Praktik, 2006 року випуску (далі - спірний автомобіль).

Позивачем самостійно заявлений код товару НОМЕР_1 згідно УКТ ЗЕД на підставі документів, наданих до митного оформлення.

Посадовою особою ВМО №1 митного поста "Запоріжжя - центральний" здійснено контроль правильності класифікації товару "Вантажопасажирський автомобіль на базі кузова легкового автомобіля марки SKODA, модель Fabia Praktik...", поданого до митного оформлення, згідно із УКТ ЗЕД. 26 грудня 2012 року Запорізькою митницею позивачу видано посвідчення для реєстрації спірного транспортного засобу НОМЕР_4 за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявила цей позов.

Задовольнивши позов частково, суди виходили з того, що позивачем надано всі докази на підтвердження правомірності класифікації автомобілю марки Scoda, за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2, в той час як відповідачем не виконано всіх необхідних дій та не взято до уваги наявну у справі технічну документацію за для належної класифікації спірного автомобіля за кодом УКТ ЗЕД.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

За визначенням термінів, які містяться в статті 4 МК України, митне оформлення - митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч.ч. 1 і 2 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Статтею 67 цього Кодексу передбачено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно із положеннями статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Прийняття митної декларації визначено у статі 264 МК України, зокрема: митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав.

Із системного аналізу вказаних статей вбачається, що у правовідносинах між митницею та декларантом право останнього є порушеним у випадку прийняття митним органом рішення про визначення іншого коду товару, що визначив декларант.

У випадку відсутності письмового рішення митниці про відмову в митному оформленні товару заявник не може посилатися на порушення свого права, оскільки оскарження дій відповідача з мотивів, які ґрунтуються на припущенні про можливість порушення права, є безпідставним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки висновки судів в частині задоволення позову ґрунтуються на не правильному застосуванні норм матеріального права, то скаргу відповідача слід задовольнити.

В частині позову про визнання нечинним рішення відповідача суди першої та апеляційної інстанції прийняли законне і обґрунтоване рішення про відмову в позові, врахувавши, що таке рішення митним органом не приймалось.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року в частині задоволення позову скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання нечинним посвідчення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: