Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2015 р. м. Київ К/800/65105/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеш М.В. на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі № 806/4200/14 за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни про визнання неправомірним рішення,-

в с т а н о в и л а:

В вересні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просила визнати поважною причину пропуску строку на звернення із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку про визнання кредитором ПАТ "Банк "Таврика"; визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку щодо відмови у прийнятті вимоги на зобов'язання банку та включення до реєстру кредиторів ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" визнати її кредитором ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" на загальну суму вкладу в розмірі 10000,00 дол. США (десять тисяч доларів США 00 центів), що складає в еквіваленті по курсу НБУ на дату подачі позовної заяви 117232,10 грн. (сто сімдесят тисяч двісті тридцять дві гривні 00 копійок) та процентів із розрахунку 10,3 % річних в розмірі 864,58 дол. США (вісімсот шістдесят чотири долари США 58 центів), що складає еквівалент по курсу НБУ на дату подачі позовної заяви 10135,65 грн. (десять тисяч сто тридцять п'ять гривень 65 копійок), а загалом 10864,58 дол. США (десять тисяч вісімсот шістдесят чотири долари США 58 центів), що складає в еквіваленті по курсу НБУ 127367,75 грн. (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят сім гривень 75 копійок) і внести дану суму до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, позов задоволено частково: визнано неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку щодо відмови у прийнятті вимоги на зобов'язання банку та включення до реєстру кредиторів ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"; зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" визнати її кредитором ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" на загальну суму вкладу в розмірі 10000,00 дол. США (десять тисяч доларів США 00 центів), що складає в еквіваленті по курсу НБУ на дату подачі позовної заяви 117232,10 грн. (сто сімдесят тисяч двісті тридцять дві гривні 00 копійок) та процентів із розрахунку 10,3 % річних в розмірі 864,58 дол. США (вісімсот шістдесят чотири долари США 58 центів), що складає еквівалент по курсу НБУ на дату подачі позовної заяви 10135,65 грн. (десять тисяч сто тридцять п'ять гривень 65 копійок), а загалом 10864,58 дол. США (десять тисяч вісімсот шістдесят чотири долари США 58 центів), що складає в еквіваленті по курсу НБУ 127367,75 грн. (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят сім гривень 75 копійок) і внести дану суму до реєстру вимог кредиторів. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеш М.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між ОСОБА_5 та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" в особі відділення № 7 АТ "БАНК "ТАВРИКА" було укладено договір банківського вкладу "Ощадний плюс" з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника серії НОМЕР_1 (далі по тексту - Договір) (а.с. 7).

На виконання п. 1.2. Договору 18.05.2012 року позивачем було внесено грошові кошти в сумі 10000,00 дол. США на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" на придбання ощадного сертифікату на пред'явника серії НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1.3 Договору, банком на суму внесеного вкладу згідно акту прийому-передачі видано купонний ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника серії НОМЕР_1 від 18.05.2012 року, номіналом 10000,00 дол. США строком погашення - 20.05.2013 року під 10,3 % річних. (а.с. 10).

20.03.2013 року Постановою Правління Національного банку України № 97 з 21.03.2013 року відкликано банківську ліцензію ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" та ініційовано процедуру ліквідації. Ліквідатором призначено начальника відділу тимчасової адміністрації і ліквідації неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйову Н.А.

27.03.2013 року в газеті "Урядовий кур'єр" було розміщено повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

17.05.2013 року ОСОБА_5 звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку із заявою щодо включення до реєстру кредиторів АТ "БАНК "ТАВРИКА", однак у задоволенні її звернення було відмовлено, з тих підстав, що приймання вимог кредиторів було припинено після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" про ліквідацію банку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки позивач є власником коштів, які були нею передані банку на підставі вищевказаного Договору, та враховуючи, що банком не було повідомлено позивача, як вкладника про те, що ліцензію банку відкликано та розпочато процедуру ліквідацію, а також зважаючи на поважність причини пропуску строку на звернення із заявою щодо включення до реєстру кредиторів, відмова ОСОБА_5 у включенні її до реєстру кредиторів АТ "БАНК "ТАВРИКА" уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку є протиправною.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відмовляючи ОСОБА_5 у прийнятті її заяви для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, посилається на те, що приймання вимог кредиторів було припинено після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - 25 квітня 2013 року.

Позивач 21 травня 2013 року звернулась до АТ «Банк»Таврика» із кредиторською вимогою (вхідний № 21/05/05) і 29 травня 2013 року їй було відмовлено у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів на відповідно до ст.ст. 46, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки про прийняття вимог кредиторів відповідач повідомляв усіх кредиторів банку усіма передбаченими діючим законодавством засобами, у тому числі й шляхом опублікування відомостей у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України», а позивач порушив передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тридцятиденний строк звернення із заявою для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеш М.В. задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову - в і д м о в и т и .

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: