Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року м. Київ К/9991/48083/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року

у справі № 2а-1670/289/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві; відповідач) про визнання недійсним рішення № 0000842304/0 від 03 березня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ФОП ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Крім того, ДПІ у м. Полтаві заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ДПІ у м. Полтаві на Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведено перевірку бару «Посейдон», що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0067/16/01/23-435/НОМЕР_1 від 17 лютого 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000842304/0 від 03 березня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7 125,45 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункових операцій на загальну суму в розмірі 1 166,45 грн. без видачі відповідних розрахункових документів, проведенням розрахункових операцій в безготівковій формі на загальну суму в розмірі 178,64 грн. через термінал без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а також невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 80,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про скасування рішення № 0000842304/0 від 03 березня 2009 року в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 832,25 грн., судові інстанції виходили з того, що в розрахункових документах, що роздруковувались позивачем при проведенні розрахунків, невірно зазначено назву господарської одиниці, вказану в дозвільній документації, а саме - замість «бар Посейдон» зазначено «ресторан Посейдон».

Колегія суддів не може визнати вказаний висновок обґрунтованим, зважаючи на таке.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

За приписами статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, (далі - Положення) касовий чек повинен містити такий обов'язковий реквізит як назву господарської одиниці.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас слід зазначити, що недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні до відсутності розрахункового документа.

Таким чином, оскільки, спірні розрахункові документи дають можливість ідентифікувати особу, яка здійснює розрахунки, а також підтверджують виконання розрахункових операцій, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у податкового органу в даному випадку правових підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 832,25 грн. оскаржуваним рішенням.

Що стосується решти позовних вимог, то висновок судів попередніх інстанцій про відмову в їх задоволенні слід визнати правильним, оскільки, як встановлено судовими інстанціями, факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, та факт проведення розрахункових операцій в безготівковій формі на загальну суму в розмірі 178,64 грн. через термінал без застосування реєстратора розрахункових операцій підтверджується долученими контролюючим органом до матеріалів справи документами (копіями X-звіту, Z-звітів, опису готівкових коштів), а позивачем, в свою чергу, належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надано.

Доводи касаційної скарги про порушення органом державної податкової служби порядку проведення перевірки колегія суддів відхиляє, оскільки, недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення перевірки, у разі допуску його посадових осіб до проведення такої перевірки, не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, що виявлені в ході її проведення.

При цьому в розглядуваній ситуації позивачем працівників ДПА у Полтавській області до проведення перевірки допущено, що не заперечується ФОП ОСОБА_3 та свідчить про фактичну згоду на проведення такої перевірки.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2011 року.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року змінити в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним рішення № 0000842304/0 від 03 березня 2009 року в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 832,25 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення № 0000842304/0 від 03 березня 2009 року в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 832,25 грн.

В решті постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.