Історія справи

Постанова ВАСУ від 23.03.2017 року у справі №712/282/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2017 р. м. Київ К/800/25948/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Стрелець Т.Г.,

Єрьомін А.В.,

секретар судового засідання - Бугаєнко Н.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Аландаренко Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року у справі №712/282/16-а за позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування протоколів та постанов про порушення у сфері містобудівної діяльності , -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 166, 167, 168 від 23.12.2015 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 140, 141, 142 від 23 грудня 2015 року.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 квітня 2016 року постанови №№ 140, 141, 142 від 23 грудня 2015 року по справах про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені головним інспектором Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно постанов №№ 140, 141, 142 від 23 грудня 2015 року відносно ОСОБА_4 закрито. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року скасовано Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 квітня 2016 року. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності №№166, 167 та 168, складених 11 грудня 2015 року закрито. В частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ 140, 141, 142 від 23 грудня 2015 року ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає частиковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що 11.12.2015 року відповідачем на підставі направлення від 10.12.2015 року, звернення гр. ОСОБА_6 від 27.11.2015 року № б/н, доручення Держархбудінспекції № 40-4697-Т від 04.12.2015 року, доручення 40ДА № Т-1213/08-1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що на не відведеній під це земельній ділянці ФОП ОСОБА_4 проводить будівництво капітальної будівлі зовнішнім розміром 25,6мХ6,4 м, висота в максимальній точці 4,5 м (на час перевірки роботи з улаштування каркасу огороджуючих конструкцій завершені), влаштовано покрівлю, заповнено прорізи, виконується опорядження. Під будівлею влаштовані фундамент, стіни змуровані з газоблоків, які ззовні облицьовані композитними панелями, з внутрішнього боку ошпакльовані, покриття - металевий настил по металевим формам, покриття підлоги виконується з керамічної плити. Будівля має 3 внутрішні приміщення, найбільше розміром 22,2мХ5,9 м, внутрішня висота приміщення 3,0 м.

Вище перераховані ознаки дають підстави вважати дані роботи новим будівництвом. Замовником роботи виконуються без документа, що дає право на виконання робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34, абз.2 ч. 2 ст. 36 ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». п. 5 п. 11 п. 26 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, п. 1.6 ДБН А.3.1-52009. Роботи виконуються без проектної документації, чим порушено ч. 1 ст. 39 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 ч. 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду, чим порушено ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 року № 903, п. 9.11., 9.11.1 ДБН А 3.1.-5-2009.

Замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду, чим порушено ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 року № 903, п. 9.11., 9.11.2 ДБН А 3.1.-5-2009.

Цього ж дня головним інспектором будівельного нагляду складено приписи № 168 та 169 яким позивача зобов'язано усунути описані вище порушення до 11.06.2016 року.

Також, 11.12.2015 року відповідачем було складено оскаржувані позивачем протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності:

- протокол № 166 від 23.12.2015 року за правопорушення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 34, абз. 2 ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5, п. 11, п. 26 «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903;

- протокол № 167 від 23.12.2015 року за правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 р. №903, п.8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- протокол № 168 від 23.12.2015 року за правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903, 9.11.2 ДБН А 3.1.-5-2009 Організація будівельного виробництва»;

23 грудня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду Глазепою Р.І. було винесено оскаржувані постанови, зокрема:

- постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2015 року № 140, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 49608,00 гривень;

- постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2015 року № 141, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 62010,00 гривень;

- постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.2015 року № 142, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 49608,00 гривень.

Приймаючи рішення про скасування оскаржуваних постанов та закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при розгляді справи та винесенні постанов про притягнення позивача до відповідальності, порушено його право на захист своїх прав передбачених вимогами ст.268 КпАП України.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов виходив з того, що виносячи постави про накладення на позивача штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач діяв в межах та в спосіб, визначений законодавством. Закриваючи провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності суд апеляційної інстанції зазначив, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути предметом оскарження у суді. Предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, тобто в даному випадку оскарженню підлягають припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038 (далі - Закон №3038) та Указу Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, яким затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Інспекція ДАБК у Черкаській області як територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України, забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

На виконання поставлених завдань, Інспекція має право проводити перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються: у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів тощо.

Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року за №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною 2 ст. 41 цього Закону встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 порядку встановлено, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судами встановлено, що в порушення вказаних вимог Порядку позивача не було повідомлено про проведення перевірки 11.12.2015 року.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.16, 17, 18, 19, 20 Порядку).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.21, 22, 23 Порядку).

За умовами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами .

Статтями 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою КМУ № 244 від 06.04.1995 року затверджений Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до п.2 Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб (п. 6 Порядку №244).

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку (п.7 Порядку №244).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф (п. 9 Порядку №244).

Як встановлено судами, на підставі Акту перевірки від 11.12.2015 року відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 166, в якому встановлені порушення позивачем п. 2 ч. 1 ст. 34, абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 5, 11, 26 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466, п. 1.6. ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, в протоколі № 166 від 11.12.2015 року відсутнє викладення обставин необхідності отримання декларації, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", передбачено право на виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Дані обставини не досліджувались відповідачем під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення штрафу № 140 від 23.12.2015 року.

Відповідно до п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, не належить до самочинного будівництва заміна матеріалу стін будинків, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту та поверховості.

Також, на підставі Акту перевірки від 11.12.2015 року відповідачем складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 167, 168, в яких встановлено порушення позивачем ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 року № 903, 9.11, 9.11.1, 9.11.2 ДБН А 3.1.-5-2009 Організація будівельного виробництва». На підставі даних протоколів було винесено постанови про накладення штрафу № 141, 142 від 23.12.2015 року.

Аналізуючи правомірність прийнятих відповідачем протоколів та постанов про притягнення до відповідальності, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно п. 1.3. ч. І Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 244 від 21.10.2010 року «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068 (надалі Наказ), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктами 2.1, 2.2 ч. ІІ Наказу визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Згідно п. 1.10. ч. І Наказу, для розміщення групи ТС (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки ТС з прив'язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).

Відповідно п. 2.11. ч. ІІ Наказу, паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Судами встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради №208 від 11 червня 2015 року «Про погодження місця розташування групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (чотири торгівельних павільйони по продажу продовольчих товарів) ФОП ОСОБА_4 на АДРЕСА_1)» та №464 від 8 жовтня 2015 року «про погодження місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (торгівельний павільйон по продажу продовольчих товарів) ФОП ОСОБА_4 на АДРЕСА_1)» погоджено місце розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності позивача.

На дані торгівельні павільйони виконавчим комітетом Смілянської міської ради видано паспорт прив'язки та схему прив'язки ТС М1:500.

Окрім зазначених документів, позивач також надав відповідачу на ознайомлення договір пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою №34 від 18 листопада 2015 року.

Отже, враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було надано всі необхідні документи, які посвідчують правомірність розташування позивачем спірної тимчасової споруди.

Відповідно, помилковими є висновки відповідача, викладені в оскаржуваних постановах, що розташування торгівельних павільйонів на АДРЕСА_1 передбачає обов'язкове проведення авторського та технічного нагляду.

Посилання суду апеляційної інстанції на ту обставину, що рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 10.03.2016 р. №89 «Про анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд» анульовано паспорти прив'язки на будівництво споруди по АДРЕСА_2 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин (грудень 2015 року) дані паспорти були чинні і, відповідно, мали бути враховані відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 140, 141, 142 від 23 грудня 2015 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на помилковість посилань суду першої інстанції на норми Кодексу про адміністративні правопорушення при вирішенні даної справи, оскільки процесуальні правовідносини, які складаються між суб'єктами в частині вирішення питання щодо притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності регулюються Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 р.

Відповідно, скасовуючи оскаржувані постанови та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції помилково застосував нормативно-правовий акт, який не підлягає застосуванню при вирішенні даних правовідносин.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 166, 167, 168 від 23.12.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності являється документом, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства та встановлено відповідальність суб'єкта господарювання, а тому даний акт не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ч. 1 ст. 17 КАС України, оскільки він не породжують прав та обов'язків, які є обов'язковими для суб'єкта стосовно якого таких акт винесено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

За правилами ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішень допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 140, 141, 142 від 23 грудня 2015 року.

В задоволенні позову ОСОБА_4 щодо визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 166, 167, 168 від 11.12.2015 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: