Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2016 р. м. Київ К/800/33101/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення від 06 жовтня 2014 року № 16262938 про скасування права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 06 жовтня 2014 року № 16262938 про скасування права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій просила скасувати їх та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що 27 серпня 2014 року позивач звернулася до реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області для проведення державної реєстрації права власності на підставі державного акта на землю від 27 травня 2008 року НОМЕР_1, який виданий відділом земельних ресурсів у Вільнянському районі.

Державним реєстратором ОСОБА_2 проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку за позивачем.

03 жовтня 2014 року до реєстраційної служби звернулася ОСОБА_3 із заявою про скасування права власності на земельну ділянку, яка зареєстрована на ім'я позивача.

06 жовтня 2014 року державний реєстратор прийняв рішення про скасування державної реєстрації права власності за позивачем. Підставою скасування значиться рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року у справі № 2-2242/10, яким скасовано державний акт на землю НОМЕР_1, виданий 27 травня 2008 року, площею 6,8299 га, та державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернулась до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів.

Згідно із ст. 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (станом на час виникнення спірних правовідносин) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 42 постанови Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" державний реєстратор скасовує записи Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або про внесення змін до запису Державного реєстру прав. Скасування записів Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Для скасування записів державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:1) підстава для скасування запису: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої скасовується запис; 3) підстава для внесення відомостей про скасування запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, державний реєстратор робить у відповідному записі відмітку про його скасування.

У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру прав, державний реєстратор поновлює записи, які існували до внесення відповідних змін.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що у разі, коли особа не погоджується з рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав, воно може бути скасовано на підставі судового рішення про його скасування.

Між тим, в порушення ст. 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV, державний реєстратор скасував запис про нерухоме майно на підставі рішення суду, яким вирішено питання про скасування державного акту на земельну ділянку та його реєстрації, тоді як необхідною умовою таких дій реєстратора є рішення суду про скасування права на земельну ділянку, що виникло у позивача на підставі рішення державного реєстратора від 02 вересня 2014 року № 15519861 (27 серпня 2014 року).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення від 06 жовтня 2014 року № 16262938 про скасування права власності на земельну ділянку.

Водночас, важливим при розгляді питання щодо дискреційних повноважень суб'єктів владних повноважень є те, що суд не може виходити за межі завдань адміністративного судочинства та не може втручатися в дискреційні повноваження органу.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що позов в частині зобов'язати відповідача вчинити дії задоволенню не підлягають.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами обох інстанцій допущені порушення норм матеріального права, то скаргу позивача слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 від 06 жовтня 2014 року № 16262938 про скасування права власності на земельну ділянку.

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: