ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2017 р. м. Київ К/800/3712/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 09.11.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року у справі № 617/1460/16-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області, в якому просила скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її чоловік, ОСОБА_5 з 01.08.2001 року отримав пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789-Х11 «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в чинній на час призначення пенсії редакції від 30.10.1997 року) - у розмірі 60% середнього заробітку посади прокурора відділу прокуратури Харківської області. У зв'язку із смертю чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.03.2008 року позивачу призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника. Позивач 30.09.2016 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 27.09.2016 року, а рішенням відповідача № 791 від 04.10.2016 року їй було незаконно відмовлено у перерахунку пенсії.

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 09.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення УПФУ в Вовчанському районі Харківської області № 791 від 04 жовтня 2016 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_4 Зобов`язано УПФУ в Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01 січня 2016 року, відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції на час призначення пенсії, в розмірі 60 % від розміру середньомісячного заробітку померлого годувальника, зазначеної у довідці прокуратури Харківської області від 27.09.2016 року, з урахуванням виплачених сум.

На постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 09.11.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФУ в Вовчанському районі Харківської області та отримує пенсію по втраті годувальника - померлого чоловік ОСОБА_5, який працював в органах прокуратури Харківської області в період з 30.01.1967 року по 01.12.1998 року на різних посадах.

ОСОБА_4 30.09.2016 року звернулась до УПФУ в Вовчанському районі Харківської області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Харківської області від 27.09.2016 року № 18-684 про заробітну плату ОСОБА_5 станом на 01.12.2015 року.

Рішенням УПФУ в Вовчанському районі Харківської області від 04.10.2016 року № 791 ОСОБА_4 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року, оскільки з 01.06.2015 року скасовано норми щодо призначення (перерахунку) пенсій відповідно до спеціальних законів, в тому числі згідно з Законом України «Про прокуратуру».

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернулась в суд з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вмотивував свої висновки тим, що норми статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року). Пунктом 16 розділу III «Прикінцеві положення» вказаного Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті до моменту звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, а відповідач, відмовляючи ОСОБА_4 у перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до довідки Прокуратури Харківської області від 27.09.2016 року №18-689, діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені законодавством та Конституцією України.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими доводами, оскільки умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначено статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

Відповідно ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює розміри пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Виходячи з наведених законодавчих норм пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату, чи пенсію).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 з 01.08.2001 року отримав пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України № 1789-Х11 «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року. Таким чином, розмір пенсії позивачу визначено згідно ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в залежності від того доходу (пенсії), який мав годувальник на час настання смерті у 2008 році.

У ч. 3 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (чинній на час призначення пенсії по втраті годувальника позивачу) передбачено, що середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 12 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»). При цьому, призначення (перерахунок) пенсії працівникам прокуратури провадиться відповідно до порядку, встановленого наведеними нормами Закону, з урахуванням посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років та інших виплат, скоригованих на коефіцієнт загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. При цьому заробіток для перерахунку пенсії не може перевищувати розміру чинної заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час перерахунку пенсії.

Також за правилами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

В даних спірних правовідносинах при вирішенні питання про наявність підстав для перерахунку призначеної пенсії позивачу як працівнику прокуратури до позивача не можуть застосовуватися норми Закону України «Про прокуратуру», що визначають грошову винагороду діючих працівників прокуратури, оскільки позивачу призначено пенсію по втраті годувальника, яка визначається у відповідності із Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення», розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Колегія суддів зазначає, посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії працівникам прокуратури враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії. У ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право членів сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що визначена за правилами ст. 37 вказаного Закону.

Проте, перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб'єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії згідно норм Закону України «Про прокуратуру» та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

Суд першої інстанції, на що не звернув увагу і апеляційний суд, дійшов помилкових висновків щодо наявності у позивача, порядок пенсійного забезпечення якого врегульовано у відповідності із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», права на перерахунок пенсії по втраті годувальника з підстав, визначених спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог щодо скасування оскаржуваного рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання провести перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури Харківської області від 27.09.2016 року.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220 222 223 229 230 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 09.11.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року у справі № 617/1460/ 16-а скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: