ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року м. Київ справа № 800/243/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Шипуліна Т.М.,

Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Вищої ради правосуддя

про визнання незаконною та скасування ухвали Вищої ради юстиції від 20.01.2016 та про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Вищої ради юстиції, заступника Голови Вищої ради юстиції ОСОБА_4, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_5, в якому просить визнати незаконною та скасувати ухвалу Вищої ради юстиції від
20.01.2016р. №88/0/18-16 та зобов'язати Вищої ради юстиції розглянути його заяву від 13.05.2015р. про звільнення з посади судді за порушення присяги голови Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 зазначає, що ухвала Вищої ради юстиції від
20.01.2016р. №88/0/18-16 про залишення без розгляду його заяви від 13.05.2015р. ґрунтується на обставинах, які не відповідають дійсності. Так, позивач вказує, що згідно зі змістом ухвали від 20.01.2016р. №88/0/18-16 підставою для залишення заяви без розгляду стало те, що в заяві порушено питання про притягнення судді Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, у той час як його заява від 13.05.2015р. таких вимог не містить, що, на думку позивача, є навмисним спотворенням вимог його заяви.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016р. адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 в частині вимог до заступника Голови Вищої ради юстиції ОСОБА_4 та члена Вищої ради юстиції ОСОБА_5 передана до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Заперечуючи проти позову, Вища рада правосуддя доводить, що у заяві від
13.05.2016р. ОСОБА_3 просив звільнити суддю Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги, що є одним із видів дисциплінарних стягнень, тоді як розгляд питань про притягнення судді апеляційного суду до відповідальності згідно із законодавством, яке діяло на час звернення позивача із такою заявою, входить до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У судовому процесі позивач підтримав позов з викладених вище підстав.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні з вище наведених підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Суд встановив, що позивач звернувся до Вищої ради юстиції із заявою від
13.05.2015р., в якій просив звільнити суддю Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги.

Ухвалою Вищої ради юстиції від 20.01.2016р. №88/0/18-16 заяву ОСОБА_7 повернуто без розгляду з підстав її непідвідомчості Вищій раді юстиції. Такий висновок вмотивований посиланням на статі 93 та 94 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VI (втратив чинність, крім деяких положень, згідно із Законом України від 02.06.2016р. № 1402-VIII) (далі - ~law5~), застосувавши норми яких Вища рада юстиції вказала, що питання дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних судів відноситься до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (втратив чинність з 05.01.2017р. згідно із Законом України від 21.12.2016р. № 1798-VIII) (далі - Закон № 22/98-ВР) Вища рада юстиції: 1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; 2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; 4) розглядає скарги на рішення про притягнення (та про відмову у притягненні) до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" визначено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини 5 статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

Згідно з частиною першою ст. 93 Закону № 22/98-ВР дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

Абзацом першим частини другої цієї статті встановлено, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Звернення повертається без розгляду, якщо у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів, провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв'язку зі смертю (статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції").

Згідно зі статтею 94 Закону № 22/98-ВР дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Вищевказаними нормами законодавцем чітко розмежовані повноваження органів щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. При цьому надані Вищій раді юстиції повноваження щодо розгляду питань про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів, зокрема з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини 5 статті 126 Конституції України, реалізуються виключно на підставі відповідного висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, наданого за наслідками розгляду питання про притягнення судді такого суду до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на те, що заява ОСОБА_8 від 13.05.2016р. стосується питання притягнення судді Апеляційного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності - звільнення з посади судді за порушення присяги, а цьому має передувати висновок за наслідками розгляду дисциплінарного провадження відносно цього судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів, якого станом на дату звернення позивача до Вищої ради юстиції не було, Вища рада юстиції у відповідності до норм підпункту 4 частини шостої ст. 93 Закону № 22/98-ВР правомірно залишила заяву без розгляду.

Довід позивача, що він його заява не стосувалась притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки він просив звільнити суддю за порушення присяги, Вищим адміністративним судом України не приймається до уваги, оскільки цей довід обумовлений помилковим трактуванням позивачем норм законодавства, яке регулює дисциплінарну відповідальність судді.

Керуючись статями 69, 71, 86, 159, 162, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконною та скасування ухвали Вищої ради юстиції від 20.01.2016р. та про зобов'язання розглянути заяву від 13.05.2015р. відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України в строк, з підстав та в порядку, які встановлені статями 236, 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили через десять днів з дня її ухвалення в разі, якщо в цей строк заяву про її перегляд не буде подано.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Т.М. Шипуліна В.П. Юрченко