Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ К/800/5727/15,К/800/6909/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника Міністерства юстиції Любенської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Державної реєстраційної служби України та реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі № 820/15727/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної реєстраційної служби України (правонаступник Міністерство юстиції), державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12463409 від 16.04.2014 р.; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.12 р. по справі №2034/13657/2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем була подана заява про державну права власності на житловий будинок відповідно рішення суду про визнання права власності разом з необхідними документами, а тому рішення про відмову в реєстрації є безпідставним та суперечить Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004р., Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12463409 від 16.04.2014 р.; зобов'язана Державна реєстраційна служба України розглянути питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.2012 р. по справі № 2034/13657/2012. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна реєстраційна служба України та реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17.12.2012 р. по справі № 2034/13657/2012 було визнане за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Згідно облікової справи № 5967127 вбачається, що 25.03.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме, про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.12 р. по справі № 2034/13657/2012 про визнання права власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, але 16.04.14 р. державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Корюк Тетяна Василівна, керуючись ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 20 і п. 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №868 від 17.10.2013 р., прийняв рішення №12463409, яким відмовив у державній реєстрації права власності на житловий будинок. Підставою відмови були ті обставини, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, документ, що підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна. Приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12463409 від 16.04.14 р., державний реєстратор, послався на положення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 868 від 17.10.13 р., зазначивши, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, документ, що підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна на підставі чого ним був зроблений висновок, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суди першої і апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна належить до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, а тому рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.12 р. по справі № 2034/13657/2012, яке набрало законної сили, є достатньою підставою для проведення спірної державної реєстрації. Крім того, судами попередніх інстанцій зроблений висновок, що відповідно ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" п.16 Порядку №868 у разі подання документів не в повному обсязі відповідач зобов'язаний у встановлений строк прийняти рішення про зупинення розгляду заяви щодо державної реєстрації, однак, в порушення наведених норм державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог суди зазначили про неможливість перебирати на себе функцій органу, якому надане таке повноваження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення державного реєстратора від 16.04.2014 р. про відмову в державній реєстрації прав власності на нерухоме майно згідно рішення суду про визнання права власності, з підстав подання документів, які не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, врегульовані, зокрема, нормами ЦК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17.10.13 № 868, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав. Згідно ч.1, ч.3, ч.7 ст. 16 цього Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації праву паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що 25.03.14 р. позивачем до реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області була подана заява про державну права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, до якої були додані: рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.12 р. по справі №2034/13657/2012 про визнання права власності на вказану нерухомість; технічний паспорт на вказану нерухомість; копія паспорта громадянина України ОСОБА_2; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. Вказане не заперечувалося відповідачами.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, державна реєстрація проводиться держаним реєстратором відповідного територіального органу державної реєстрації прав в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч.9 ст.15 цього Закону; заявлене право вже зареєстроване. Згідно ч.4 даної статті прямо заборонено відмовляти у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом.

За результатами розгляду заяви, рішенням № 12463409 від 16.04.14 р., державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 20 і п. 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.13 р. № 868.

Судами встановлено, що відмова державного реєстратора у проведенні реєстрації мотивована тим, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зокрема, позивачем не подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, документ, що підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна.

Виходячи з наведеного змісту мотивації рішення про відмову в реєстрації для державної реєстрації прав власності ОСОБА_2 подані документи не в повному обсязі, а не як вказує відповідач, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам.

Разом з тим, відповідно ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подані не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень і письмово повідомляє про це заявника, у разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Отже, виходячи з наведеної законодавчої норми за наявності факту подачі ОСОБА_2 документів не в повному обсязі державний реєстратор зобов'язаний прийняти рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

З урахуванням наведених обставин колегія вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції, що в даних спірних правовідносинах державний реєстратор, приймаючи рішення про відмову в державній реєстрації прав, порушив вимоги ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій прийшли до необґрунтованих висновків, що лише рішення суду про право власності на домоволодіння є підставою для проведення державної реєстрації права власності.

Згідно п.1 Порядку № 868 цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, трава та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Пунктом 36 Порядку № 868 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Згідно п.37 цього Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, серед іншого є, свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та їх речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.5 ч. 1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав, серед іншого, проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно наведених законодавчих норм рішення суду про право власності є підставою для проведення державної реєстрації прав власності.

Згідно рішення суду від 17.12.2012 р. визнане право власності за позивачем на самочинно збудований житловий будинок з надвірними будівлями, тобто має місце новозабудова житлового будинку.

Водночас відповідно п.49 Порядку № 868 у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Наведеним обставинам суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки, що має значення для правильної оцінки дій реєстратора та можливості проведення державної реєстрації прав власності на новозбудований житловий будинок з надвірними будівлями за поданими позивачем документами.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції, зобов'язуючи відповідача розглянути питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно не врахували, що документи повернуті позивачу при прийнятті оскаржуваного рішення державним реєстратором.

Разом з тим, скасування рішення відповідача про відмову в державній реєстрацій прав власності не позбавляє його на звернення до державної реєстраційної служби з відповідними документами для проведення державної реєстрації прав власності.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12463409 від 16.04.2014 р..

Однак, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкових висновків про зобов'язання Державної реєстраційної служби України розглянути питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.2012 р. по справі № 2034/13657/2012, виходячи з вищенаведеного, тому позовні вимоги в цій частині необґрунтовані і не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні із скасуванням в цій частині та відмові в позові. Відповідно вимог п.4 ч.1 ст.223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг дають підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги Державної реєстраційної служби України та реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року змінити, скасувати постанову суду в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України розглянути питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.12.2012 р. по справі № 2034/13657/2012, ухвалити нове рішення в цій частині позовних вимог. В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України розглянути питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: