Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ справа № 800/116/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Вербицької О.В.

Приходько І.В.

Федорова М.О.

Юрченко В.П.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.,

позивача: ОСОБА_5,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5

до Верховної Ради України

про визнання відповіді невірною, а бездіяльності щодо надання вірної відповіді - протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5; позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - Верховна Рада України; відповідач), в якому просить визнати надану на його інформаційний запит Комітетом Верхової Ради України з питань правової політики та правосуддя відповідь невірною (недостовірною), а бездіяльність Верховної Ради України щодо надання вірної відповіді - протиправною.

Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_5 зазначив, що надана на його запит інформація не відповідає чинному законодавству.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. 19 травня 2015 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позовну заяву, в якому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити з тих підстав, що Верховна Рада України не порушувала права та законні інтереси позивача.

Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановила такі обставини.

01 квітня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до відповідача з інформаційним запитом щодо чинності редакції законів України, до яких внесено зміни розділом XII «;Прикінцеві положення» Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), після набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд».

Комітетом Верхової Ради України з питань правової політики та правосуддя листом № 04-29/19-26 від 01 квітня 2015 року надано відповідь на звернення позивача, в якому зазначено, що викладення в новій редакції Закону № 2453-VI не призведе до відновлення редакції законів України, до яких внесено зміни розділом XII «Прикінцеві положення» цього законодавчого акту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Статтею 89 Конституції України передбачено, що Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

Так, відповідно до статті 1 Закону України від 04 квітня 1995 року № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України» (далі - Закон № 116/95-ВР) комітет Верховної Ради України - це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону № 116/95-ВР комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України. Такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення.

Статтею 22 Закону № 116/95-ВР передбачено, що звернення, які надходять до комітетів, розглядаються головою комітету або за його дорученням першим заступником, заступником, головами підкомітетів чи іншими членами комітету в порядку та терміни, визначені законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Верховна Рада України при розгляді інформаційного запиту позивача діяла на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не порушувала прав та законних інтересів ОСОБА_5

При цьому слід враховувати, що за правилами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Втім, у розглядуваній ситуації позивачем не подано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідь, надана Комітетом Верхової Ради України з питань правової політики та правосуддя листом № 04-29/19-26 від 01 квітня 2015 року, містить недостовірну інформацію.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні заявленого ОСОБА_5 адміністративного позову.

Керуючись статтями 122, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання відповіді невірною, а бездіяльності щодо надання вірної відповіді - протиправною відмовити.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Вербицька О.В.

Приходько І.В.

Федоров М.О.

Юрченко В.П.