Історія справи
Постанова ВАСУ від 19.05.2015 року у справі №302/1128/14-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2015 року м. Київ К/800/11969/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.
суддів Заїки М.М.
Швеця В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про перерахунок пенсії,
встановила:
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про перерахунок пенсії з врахуванням довідки про складові заробітної плати №3771/04 від 14.08.2014 в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати та вимогою провести виплату пенсії в подальшому.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області щодо неврахування у заробітку при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_2 виплачених сум індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 15.08.2014 по теперішній час з урахуванням здійснених виплат та нараховувати щомісячно з урахуванням довідки Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області від 14.08.2014 №3771/04 і надалі виплачувати пенсію з врахуванням збільшення.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про виправлення описки у судовому рішення від 24 вересня 2014 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2014 року залишено без змін, а ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про виправлення описки.
Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у квітні 2011 року ОСОБА_2 було призначено пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
15 серпня 2014 року позивачем було надано довідку до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про складові заробітної плати для здійснення перерахунку пенсії, в якій були зазначені інші виплати, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати.
Проте листом від 28.08.2014 №72-Б Управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивачу згідно поданої довідки.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції посилались на неправомірність відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до наданої довідки.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_2 щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням складових зазначених у довідці з огляду на наступне.
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року №21-430а11.
Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідно до положень позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням отримуваної нею матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.
Разом з цим судом першої та апеляційної інстанцій було помилково зазначено про здійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням допомоги на вирішення соціально-побутових питань, оскільки такі виплати згідно наданої позивачем довідки вона не отримувала під час проходження служби та відповідно не заявляла при подані позовної заяви, а також судами було помилково задоволено вимоги позивача на майбутнє, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року - скасувати.
Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2014 року змінити. Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:
«Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області щодо неврахуваннядо заробітку при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_2 виплачених сум індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 15.08.2014 з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки про складові заробітної плати позивача № 3771/04 від 14.08.2014. Перерахунок пенсії провести, з урахуванням здійснених виплат».
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді М. М. Заїка
В.В. Швець