Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2015 р. м. Київ К/9991/25710/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Жолудєва М.С.,

представника відповідача Анголенка О-М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Артек» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 по справі №2а-3094/11/2670 за позовом Дочірнього підприємства «Артек» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Артек» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дочірнє підприємство «Артек» 11.04.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.05.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 8 статті 3, статті 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 15І Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статті 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні», частини третьої статті 2, частини другої статті 71, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією у місті Києві була проведена планова перевірка господарської одиниці офіс-складу, що розташований за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, та належить Дочірньому підприємству «Артек», про що складено акт від 01.10.2010 №0931/26/50/23/24936048.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відсутність цінників на товар; статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме у місцях та закладах, де куріння заборонено, не розміщена наочна інформації що складається з графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту «Куріння заборонено!».

На підставі акта перевірки від 01.10.2010 №0931/26/50/23/24936048 Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі міста Києва прийнято рішення від 14.10.2010 №0009232305 про застосування до Дочірнього підприємства «Артек» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15232,00грн., та рішення від 14.10.2010 №0009242305 про застосування до Дочірнього підприємства «Артек» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3400,00грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009242305 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжкою, вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: «Місце для куріння» та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: «Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання у разі не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 3400,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у приміщеннях Дочірнього підприємства «Артек» куріння заборонено, відповідне інформаційне повідомлення, розміщене на інформаційному стенді при вході до приміщення позивача, проте зроблено висновок про порушення позивачем вимог законодавства у зв'язку із не облаштуванням ним місця для куріння.

Відповідно до вимог статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місця для куріння зобов'язанні створювати власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень.

Із наведеної правової норми вбачається, що законодавцем передбачено альтернативного суб'єкта, на якого покладається обов'язок облаштування місць для куріння, при цьому, основним є факт забезпечення існування на території споруди місця для куріння, а не ким саме таке місце створене.

В обґрунтування відсутності порушення підприємством вимог статті 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» позивач посилався на те, що ним орендується приміщення в будівлі, орендодавцем якого було обладнано спеціальні місця для куріння.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій зазначені доводи позивача були залишені без уваги, належної правової оцінки їм не надано, не перевірено чи було створено власником приміщення, орендованого позивачем місця для куріння, не з'ясовано чи мало Дочірнє підприємство «Артек» як орендар право користуватися місцями загального користування, як то вбиральні, коридори, місяця для куріння, обставини справи встановлені неповно, що і потягло за собою прийняття в цій частині судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009242305 підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій в цій частині як таких, що не відповідають статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009232305 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що законодавством не встановлено обов'язку суб'єкта підприємницької діяльності реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності виключно цінника на товар. Замість цінників суб'єкти підприємницької діяльності з метою надання необхідної інформації про товар можуть використовувати також меню, прейскурант, тариф на послугу, що надається.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки податковому органу було надано прейскурант на товари, що реалізовуються Дочірнім підприємством «Артек».

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, до акту перевірки Державною податковою адміністрацією у місті Києві було додану витяг з прейскуранту Дочірнього підприємства «Артек», натомість в акті не зазначено, що в ході перевірки було виявлено у продажу товари, які не відображені у прейскуранті.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо наявності у Дочірнього підприємства «Артек» прейскуранту на товари, що реалізовуються, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням про від 14.10.2010 №0009232305 є неправомірним.

За таких обставин, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2011 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009232305 із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Артек» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 по справі №2а-3094/11/2670 скасувати.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009232305 прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009232305.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.10.2010 №0009242305 справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і в частині задоволення позовних вимог може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв