Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2015 р. К/9991/66556/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року по справі № 2а/2370/7514/11

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

(далі - Управління)

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області)

третя особа головний державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області

про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року Управління звернулось до суду з позовом до Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області, третя особа головний державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 25 серпня 2011 року ВП№ 26961564 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого В.В. від 6 червня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП №26961564 з примусового виконання виконавчого листа №2-А-1228-2011, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 13 травня 2011 року.

Зазначеною постановою боржника зобов'язано провести ОСОБА_5 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до чинного законодавства України з 9 серпня 2010 року, та надано семиденний строк для його добровільного виконання з моменту отримання постанови виконавця. Крім того, у цій постанові державний виконавець попередив боржника про можливість примусового виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Оскільки позивачем у добровільному порядку рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області виконано не було, державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову від 25 серпня 2011 року ВП № 26961564 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Управління не погоджуючись із зазначеною постановою про накладення штрафу звернулось до суду про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про законність постанови, оскільки позивачем не доведено поважності причин невиконання рішення суду.

З такими висновками судів погодитись неможливо, так як вони не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).

Згідно із частинами першою та другою статті 75 цього Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Позивач відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2 відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Станом на 24 жовтня 2012 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в Управлінні та одержує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач не має можливості призначати жодного іншого виду пенсії, крім пенсій згідно вищезазначеного Закону.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи, які мають право на різні державні пенсії, призначається одна, за їх вибором.

Призначення (здійснення перерахунку) і виплата пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах на підставі підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого 30 квітня 2002 року № 8-2.

Враховуючи викладене, позивач не має повноважень щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії по інвалідності, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки ОСОБА_5 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та одержує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то позивач не мав можливості провести перерахунок відповідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Таким чином, дії відповідача щодо винесення постанови від 25 серпня 2011 року ВП № 26961564 про накладення штрафу у розмірі 680 грн. є протиправними. Позивачем доведено поважність причин щодо не проведення перерахунку пенсії стягувачу, оскільки Управління не має права проводити перерахунок пенсії згідно Закону, який вказаний у виконавчому листі.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити.

Визнати протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 25 серпня 2011 року ВП№ 26961564 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.