Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2015 р. м. Київ К/9991/45207/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 по справі № 2а-29/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ-У"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва,

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визннання дій протиправними, визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та визнання недійсним рішення від 03.12.2008 № 0005492304 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 665,00 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково, оскаржуване рішення від 03.12.2008 № 0005492304 в частині застосованих фінансових санкцій на суму 7 140,00 грн. визнано недійсним, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що позивач надавав послуги в сфері грального бізнесу, використовуючи в своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій (РРО) моделі MINI - 600.02 ME, який у встановленому порядку був зареєстрований, опломбований та включений до державного реєстру РРО, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2011 рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 05.06.2012 рішення суду касаційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що фактичною підставою нарахування Товариству фінансових санкцій згідно оспорюваного рішення слугував висновок фахівців податкового органу, викладений у акті перевірки від 12.02.2009, про порушення позивачем п. 1, п. 2 та п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягали у не проведенні розрахункових операції на повну суму надання послуги через РРО, невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеній в денному звіті РРО, надання послуг у сфері грального бізнесу на незареєстрованих, неопломбованих та переведених у фіскальний режим роботи гральних автоматах.

Судами також встановлено, що позивач при наданні зазначених послуг на гральних автоматах використовував реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) типу MINI - 600.02 ME, який включений наказом Державної податкової адміністрації України до Державного реєстру РРО, зареєстрований у Державній податковій інспекції та переведений у фіскальний режим роботи.

Так, згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 12 Закону № 265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (ст. 11 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Пунктом 2 постанови № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, державою виконано обов'язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому з 01.07.2008 до суб'єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачені п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за кожний ігровий пристрій.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та те, що перевірка здійснена контролюючим органом у жовтні 2008 року, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, податковим органом правомірно застосовано до суб'єкта господарювання штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій під час надання послуг у сфері грального бізнесу.

Отже, оскаржуване рішення від 03.12.2008 № 0005492304 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 140,00 грн. за нефіскалізацію кожного з 21 грального автомату є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, та беручи до уваги, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень в частині з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 по справі № 2а-29/09/0570 скасувати в частині задоволення позовних вимог та визнання рішення від 03.12.2008 № 0005492304 недійсним на суму 7 140,00 грн. та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко