Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2015 р. м. Київ К/800/53258/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Бутенка В.І.,

Малиніна В.В.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛАМИНГО» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про (далі - Управління ПФУ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛАМИНГО» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати прийняті Управлінням ПФУ рішення від 17 липня 2013 року № 232 та № 233 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку на загальну суму 340 гривень, а також № 234 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не нарахованих і не сплачених страхових внесків на суму 1 863,81 гривні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що норми Закону № 1058-ІV, на підставі яких Управління ПФУ у серпні 2012 року прийняло зазначені рішення, втратили чинність з 1 січня 2011 року відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, позов задоволено. Скасовано рішення Управління ПФУ від рішення від 17 липня 2013 року № 232, 233, 234 про застосування фінансових санкцій.

У касаційній скарзі Управління ПФУ посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення Управління ПФУ від 17 липня 2013 року № 232, 233, 234 про застосування фінансових санкцій на підставі пунктів 4, 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV є протиправними, оскільки зазначені норми Закону втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VІ і не діяли на дату прийняття відповідачем спірних рішень.

Колегія суддів частково погоджується з висновками судів з огляду на таке.

Судами встановлено, що Товариство, як юридична особа, зареєстровано 26 травня 1998 року і як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ.

В період з 10 по 12 липня 2013 року Управлінням ПФУ проведено позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків, а також достовірності відомостей, що надаються до державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За результатами перевірки Управлінням ПФУ 17 липня 2013 року прийнято рішення № 232 та № 233 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей на застрахованих осіб за 2008-2009 роки на загальну суму 340 гривень, а також рішення № 234 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не нарахованих і не сплачених страхових внесків на суму 1 863,81 гривні.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 4, 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV (у редакції, що була чинною на час, за який донараховано страхові внески) передбачено випадки застосування фінансових санкцій виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників, зокрема за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми; за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058-ІV була виключена.

Водночас відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону № 1058-ІV та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо скасування рішень Управління ПФУ від 17 липня 2013 року № 232, 233 про застосування фінансових санкцій на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV.

Що ж стосується скасування рішення Управління ПФУ від 17 липня 2013 року № 234 про застосування фінансових санкцій на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV, то суди попередніх інстанцій дійшли такого висновку з порушенням норм матеріального права.

Заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли до 1 січня 2011 року, мають бути застосовані (стягнуті) і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка втратила чинність, тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо необґрунтованості застосування до Товариства фінансових санкцій на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV у зв'язку з втратою чинності вказаною нормою та безпідставно визнали протиправним та скасували рішення Управління ПФУ від 17 липня 2013 року № 234.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 листопада 2012 року (справа № 21-367а12), 4 червня 2013 року (справа № 21-170а13), від 3 червня 2014 року (справа № 21-172а14) та 7 жовтня 2014 року (справа № 21-269а14), яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов`язковою для всіх судів України.

Відповідно до статті 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суд порушив норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно та правильно, але судами допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції скасовує ухвалені ними рішення в частині скасування рішення Управління ПФУ від 17 липня 2013 року № 234 та приймає в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року скасувати в частині, якою задоволено позовні вимоги про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька від 17 липня 2013 року № 234 про застосування фінансових санкцій.

Ухвалити в цій частині нову постанову.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛАМИНГО» в задоволенні позовних вимог про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька від 17 липня 2013 року № 234 про застосування фінансових санкцій.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

В.І. Бутенко

В.В.Малинін