Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року м. Київ К/800/2865/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії (враховуючи раніше виплачені суми) державного службовця із розрахунку 80 % всієї заробітної плати, починаючи з 01.07.2014 року, з урахуванням складових заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені у довідці про складові заробітної плати від 08.07.2014 року № 16-2/434, виданій Головним управлінням статистики у Запорізькій області, починаючи з 25.05.2012 року.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про відмову у перерахуванні пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю на підставі довідки про складові заробітної плати від 08.07.2014 року № 16-2/434, виданої Головним управлінням статистики у Запорізькій області. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії (враховуючи раніше виплачені суми) державного службовця із розрахунку 80% всієї заробітної плати, починаючи з 01.07.2014 року, з урахуванням складових заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені у довідці про складові заробітної плати від 08.07.2014 року № 16-2/434, виданій Головним управлінням статистики у Запорізькій області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя було залишено без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року - змінено. Виключено з абзацу 3 резолютивної частини постанови: «із розрахунку 80 % всієї заробітної плати». В іншій частині постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року та ухвалити нову постанову. якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати та ухвалити нову постанову. якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, заперечення на неї, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 25.05.2012 року призначена пенсія державного службовця. При розрахунку пенсії як державному службовцю пенсійним фондом не були враховані фактично отримані в складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, індексації заробітної плати.

15.07.2014 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових заробітної плати - сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, індексації заробітної плати, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До заяви про перерахунок пенсії від 15.07.2014 року позивачкою було надано довідку про складові заробітної плати.

Листом від 18.07.2014 року № 128/ж-9 управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя було відмовило ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з урахування індексації, матеріальної допомоги та оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески назагальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно із статтею 371 Закону України «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно із частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11) та від 28.05.2013 року (справа № 21-97а13), та згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 із заявою про перерахунок пенсії звернулась до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя 15.07.2014 року. Відповідь про відмову в перерахунку отримала від управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя 18.07.2014 року.

Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії здійснюється у разі виникнення права на підвищення або зменшення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії (враховуючи раніше виплачені суми) державного службовця з урахуванням складових заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені у довідці про складові заробітної плати від 08.07.2014 року № 16-2/434, виданій Головним управлінням статистики у Запорізькій області.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням строків звернення до суду з позовом, передбачених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та враховуючи, що ОСОБА_2 із заявою про перерахунок пенсії звернулась до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя 15.07.2014 року, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню 01.01.2014, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Враховуючи, що спір між сторонами в даній справі виник у зв'язку з відмовою управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити включити до складу заробітної плати ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, а стосовно розміру відсотку розрахунку пенсії спір відсутній, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії позивачу у розмірі 80 % суми заробітної плати.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року - скасувати.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року - змінити.

Викласти абзац 3 резолютивної частини постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року в наступній редакції:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії (враховуючи раніше виплачені суми) державного службовця із розрахунку 80% всієї заробітної плати, починаючи з 01.01.2014 року, з урахуванням складових заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені у довідці про складові заробітної плати від 08.07.2014 року № 16-2/434, виданій Головним управлінням статистики у Запорізькій області».

В іншій частині постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2014 року - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку глави 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз