Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 рокум. КиївК/800/10954/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,секретар: Буденко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського обласного військового комісаріату про зобовязання проведення перерахунку пенсії та виплати недоплаченої пенсії,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Просив зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат надати до управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4, враховуючи з 1 вересня 2008 року посадовий оклад старшого викладача у розмірі 1460 грн., зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняти зазначенні довідки та провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з 1 вересня 2008 року з розміру грошового забезпечення, визначеного Полтавським обласним військовим комісаріатом станом на 1 вересня 2008 року, та провести виплату недоплаченої пенсії.

Постановою Київського районного суду м. Полтава від 11 листопада 2010 року позов задоволено. Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 з врахуванням з 1 вересня 2008 року посадового окладу старшого викладача кафедри військового навчального закладу, встановленого відповідно до наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивачу з 1 вересня 2008 року на підставі виданих Полтавським обласним військовим комісаріатом довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 вересня 2008 року та провести відповідні виплати.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 вересня 1992 року наказом Міністерства оборони України № 320 ОСОБА_4 звільнений з посади старшого викладача кафедри електрозабезпечення Полтавського вищого військового командного училища зв'язку в запас за віком. З 1 січня 2007 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо непроведення ОСОБА_4 перерахунку раніше призначеної пенсії після збільшення грошового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року призвела до порушення прав позивача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою для проведення перерахунку пенсії призначеної на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, є зміна Кабінетом Міністрів України розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, а оскільки наказ Міністра оборони України № 377 від 28 липня 2008 року не є рішенням Кабінету Міністрів України, то він і не може бути підставою для перерахунку пенсії позивача.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у звязку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення субєкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України № 393 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців або у звязку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й Міністру оборони України, визначати розміри посадових окладів, тому наказ № 377, яким затверджені схеми посадових окладів за основними типовими посадами керуючого та наукового складу офіцерів військово-навчальних закладів та наукових установ Збройних Сил України, є підставою для перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 січня 2013 року (справа № 21-201а12).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача з врахуванням з 1 вересня 2008 року посадового окладу старшого викладача кафедри військового навчального закладу, встановленого відповідно до наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України».

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині зобовязання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивачу з 1 вересня 2008 року на підставі виданих Полтавським обласним військовим комісаріатом довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 вересня 2008 року та провести відповідні виплати, суд першої інстанції не врахував, що судове рішення не може бути ухвалено під умовою та є передчасним. Тому у цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону, колегія суддів на підставі ст. 226 КАС України скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі постанову суду першої інстанції.

Статтею 225 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За обставин, коли рішення суду першої інстанції є помилковим тільки в частині, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної частини вказаної постанови вказівки про зобовязання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії позивачу з 1 вересня 2008 року на підставі наданих Полтавським обласним військовим комісаріатом довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 вересня 2008 року та провести відповідні виплати, оскільки вказані позовні вимоги вирішені передчасно.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року скасувати.

Постанову Київського районного суду м. Полтава від 11 листопада 2010 року змінити, виключивши з її резолютивної частини абзац третій. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк