Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2015 р. м. Київ К/800/18168/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 25.02.2014р. у справі № 820/12879/13-а за позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, третя особа Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- скасувати рішення від 13.11.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4 провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є неправомірним та таким, що порушує права позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 25.02.2014р., позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 № 7878179 від 13.11.2013 року. Зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 Державної реєстраційної служби України розглянути питання щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На постанову Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 25.02.2014р. надійшла касаційна скарга Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.2013 року Дергачівським районним судом Харківської області ухвалено рішення по справі № 619\2521\13-ц н.п. 2\619\1333\13, відповідно до якого за ОСОБА_5 було визнано право власності на житловий будинок літ. "А-1" з прибудовою літ. "А№-1", верандою літ."а", ганком літ. "а№" загальною площею 90,00 кв.м., житловою площею 59,20 кв.м., надвірні будівлі: гараж літ. "Б", погріб літ. "В", сарай літ. "Д", вбиральню літ. "Е", сарай літ. "Ж", сарай літ. "З", сарай літ. "Л", літню кухню літ. "Г", колодязь літ. "К", огорожу № 1-4, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті батька: ОСОБА_6, померлого 30.10.2012 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2, актовий запис № 115, видане виконавчим комітетом Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області). Зазначене судове рішення набрало законної сили.

11.10.2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з приводу державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Разом із заявою ОСОБА_5 подав до реєстраційного органу такий пакет документів: - паспорт; - ідентифікаційний номер; - належним чином завірену копію рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.06.2013 року, що набрало законної сили; - технічний паспорт на об'єкт нерухомості; - квитанції про сплату державного мита в розмірі 119,00 грн. та квитанцію про сплату за надання платної послуги в розмірі 120,00 грн.

13.11.2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_4 своїм рішенням №7878179 відмовила у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_5, податковий номер НОМЕР_1.

Підставою для відмови стало порушення п.10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461; ч.2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема не введення в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Позивач не погодився із такими діями посадової особи реєстраційного органу та оскаржив їх в судовому порядку.

Розглядаючи справу та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач подав до реєстраційного органу повний пакет документів.

Однак колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частин першої, третьої та сьомої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною восьмою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Згідно з пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що наявність рішення суду, яким визнано право власності позивачів на нерухоме майно, не є безумовною підставою для державної реєстрації права власності на це майно, в тому числі у випадку, якщо відсутній документ, що підтверджує введення будівлі в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Вищого адміністративного суду України у постановах від 12 червня 2014 року № К/800/58139/13 та від 13.03.2014п. № К/800/37404/13, а також підтримана Верховним Судом України у постанові від 28.01.2015р.

А оскільки вказані приміщення не були введені в експлуатацію, то правових підстав для проведення державної реєстрації цього нерухомого майна у державного реєстратора не було.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 25.02.2014р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_5 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, третя особа Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції Харківської області про скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: