Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2014 року м. Київ К/800/1684/14

К/800/1602/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Винокурова К.С.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) треті особи: Державна податкова служба України, Головне управління Міндоходів у м. Києві (далі - ГУ Міндоходів) про визнання протиправною відмову у присвоєнні чергового спеціального звання, зобов'язання вчинити дії направлені на присвоєння чергового звання, за касаційними скаргами представників відповвідачів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати протиправною відмову Міндоходів в присвоєнні йому чергового спеціального звання;

зобов'язати відповідача, в особі Міністра Міндоходів, видати наказ про присвоєння з 30.04.2013 року чергового спеціального звання - полковника податкової міліції.

Посилався на те, що мав всі правові підстави для присвоєння спеціального звання, тому відповідач зобов'язаний був видати наказ про задоволення його вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду України від 24 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Київський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням від 11 грудня 2013 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову, якою позов задовольнив. Визнано протиправною відмову Міндоходів в присвоєнні позивачу чергового спеціального звання. Зобов'язано прийняти рішення про присвоєння підполковнику податкової міліції ОСОБА_2 (А-054278) чергового спеціального звання - полковник податкової міліції, з 30.04.2013 року.

У касаційній скарзі представники відповідачів, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просять рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначають, що ОСОБА_2 проходив службу в податковій міліції, тому Міндоходів не має повноважень на присвоєння йому спеціального звання.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 неодноразово, в тому числі 16.05., 18.05.2013 року, звертався до голови Комісії з проведення реорганізації Державної податкової служби України, Міністерства доходів і зборів України про вжиття заходів щодо присвоєння йому чергового спеціального звання - полковник податкової міліції.

Листами від 12.06.2013 року, від 14.06.2013 року його повідомило про відсутність у Міністра доходів і зборів України повноважень на присвоєння спеціальних звань працівникам податкової міліції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з доводами відповідачів про відсутність у Міністра Міндоходів компетенції в присвоєнні чергових спеціальних звань працівникам податкової міліції.

Апеляційний суд прийшов до висновку обґрунтованість позову, оскільки Міністр Міндоходів відповідно до чинного законодавства має повноваження видавати накази про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам податкової міліції, оскільки вони знаходяться під його керівництвом.

Висновок апеляційного суду в цій частині відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань працівникам податкової міліції встановлені розділом ІІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

Відповідно до пункту 28 цього нормативного акту, чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні та при позитивній атестації.

Указами Президента України від 24 грудня 2012 року №726/2012, від 18 березня 2013 року №141/2013 (далі - Указ №141/2013), шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України, утворено Міністерство доходів і зборів України, яке є правонаступником реорганізованих установ.

Згідно пункту 3 Указу №141/2013 до прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів у складі Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів утворюються і діють підрозділи податкової міліції. Міністр доходів і зборів України здійснює повноваження, пов'язані з прийняттям, проходженням та звільненням зі служби осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, які проходять службу у складі Міністерства доходів і зборів України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. За посадовими особами органів державної податкової та митної служб та особами рядового і начальницького складу податкової міліції, які переходять на службу до Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів, членами їх сімей зберігаються умови оплати праці і матеріального забезпечення, пільги та інші соціальні гарантії (у тому числі медичне обслуговування, санаторно-курортне та пенсійне забезпечення), встановлені відповідно до законодавства для посадових осіб органів державної податкової та митної служб та осіб рядового і начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави вважати, що Міністр доходів і зборів України має повноваження на присвоєння чергових спеціальних звань працівникам податкової міліції, тому висновок суду в цій частині є законним.

Проте суд апеляційної інстанції припустився помилки при визначенні способу захисту прав позивача.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї норми у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Порядок та умови присвоєння чергового спеціального звання врегульовані Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114. Відповідно до пункті 27, 28 зазначеного Положення чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні та при позитивній атестації. При цьому, враховуються їх особисті якості, спеціальна або військова освіта, рівень підготовки, службовий досвід та інші умови, передбачені цим Положенням.

З урахуванням наведеного, рішення апеляційного суду підлягає зміні в частині визначення способу захисту порушеного права із зобов'язання Міністерства доходів і зборів України видати наказ про присвоєння чергового звання ОСОБА_2, на вирішення вимоги позивача про прийняття рішення щодо присвоєння йому чергового спеціального звання, так як прийняття такого рішення у компетенції цього органу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року змінити в частині визначення способу захисту порушеного права.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України вирішити вимогу ОСОБА_2 про присвоєння йому, як працівнику податкової міліції, чергового спеціального звання - полковника податкової міліції, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

К.С. Винокуров

Д.В. Ліпський