Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/7541/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі №2а-5815/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, в задоволенні позову про скасування рішень ДПІ у Дарницькому районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.11.2009 №0000782200/0/51087 та від 12.02.2010 №0000782200/1/4318 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Листом від 19.10.2009 № 09-105/22401 Головне управління Національного Банку України по м. Києву і Київській області повідомило ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про те, що під час здійснення контролю за дотриманням ТОВ «ВВ Імекс» вимог індивідуальної ліцензії від 08.07.2009 № 154 на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України ним було допущено порушення п. 1.9 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 485, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 03.07.2009 по 19.11.2009, за результатами якої було складено акт від 19.11.2009 № 5800/2200/32156999.

Під час перевірки встановлено, що на рахунок ТОВ «ВВ Імекс» №19124061331111000048071093 в польських злотих, відкритий в Bank Polska Kasa Opieki Spolka Akcyjna Oddzial w Warszawie (Польща), було зараховано повернення податку з бюджету Республіки Польща, який був сплачений при придбанні дизпалива та запчастин водіями, якими виконуються міжнародні перевезення , - 03.07.2009 в сумі 6266 польських злотих, у той час як ліцензій НБУ отримана лише 08.07.2009.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення «ВВ Імекс» вимог п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

26.11.2009 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782200/0/51087, яким за порушення вимог п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» застосувала до ТОВ «ВВ Імекс» суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 16 цього ж Декрету в розмірі 15442, 58 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, яка залишена без задоволення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, прийнято рішення №0000782200/1/4318 від 12.02.2010 на ту ж саму суму штрафних санкцій. Інші скарги позивача також залишені без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України від 07.07.2008 № 139 (вих. № 28-130/2088-9217) Національним банком України відповідно до підпункту «д» п. 4 і п. 6 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дозволено ТОВ «ВВ Імекс» (власник ліцензії) розмістити валютні цінності за межами України. Ліцензія надає її власнику право на проведення таких операцій, зокрема на рахунок зараховуються податки, що повертаються згідно із законодавством Польщі. Нерезидент, у якого відкриті рахунки: Bank Polska Kasa Opieki Spolka Akcyjna Oddzial w Warszawie (Польща), номери, типи рахунків, валютні цінності на рахунках: № 19124061331111000048071093 розрахунковий рахунок в польських злотих. Строк дії ліцензії з дати видачі до 30.06.2009.

03.07.2009 на рахунок «ВВ Імекс» № 19124061331111000048071093 в польських злотих, відкритий в Bank Polska Kasa Opieki Spolka Akcyjna Oddzial w Warszawie (Польща), було зараховано повернення податку з бюджету Республіки Польща, який був сплачений при придбанні дизпалива та запчастин водіями, які виконуються міжнародні перевезення, в сумі 6266 польських злотих.

Згідно індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України від 08.07.2009 № 154 (вих. № 28-130/2469-12923) Національним банком України відповідно до підпункту «д» п. 4 і п. 6 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дозволено ТОВ «ВВ Імекс» (власник ліцензії) розмістити валютні цінності за межами України. Ліцензія надає її власнику право на проведення таких операцій, зокрема на рахунок зараховуються податки, що повертаються згідно із законодавством Польщі. Нерезидент, у якого відкриті рахунки: Bank Polska Kasa Opieki Spolka Akcyjna Oddzial w Warszawie (Польща), номери, типи рахунків, валютні цінності на рахунках: № 19124061331111000048071093 розрахунковий рахунок в польських злотих. Строк дії ліцензії з дати видачі до 30.06.2010.

Оскільки отримання позивачем на рахунок банківської установи нерезидента повернення податку з бюджету Республіки Польща є розміщенням валютних цінностей на рахунках, тобто валютною операцією, яка потребує в обов?язковому порядку індивідуальної ліцензії Національного банку України, якої на момент зарахування повернення податку на рахунок позивача в банківській установі (нерезидент) (Bank Polska Kasa Opieki Spolka Akcyjna Oddzial w Warszawie) 03.07.2010 у позивача не було з урахуванням того, що стара ліцензія була зі строком дії 30.06. 2009, а нова ліцензія була видана 08.07.2009, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність рішення відповідача про застосування відповідальності, передбаченої п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з п. 4 ст. 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При цьому поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» питання щодо компетентного органу, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, вирішено однозначно, повноважним органом є Національний банк України.

Саме цим нормативно-правовим актом мали керуватися суди при вирішенні спору.

Положення Указу Президента України від 27.06.1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені п. 2 ст.16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992 № 2796-XII «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Таким чином, за відсутності у податкового органу повноважень на застосування до резидентів і нерезидентів України санкцій, передбачених п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оспорювані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» задовольнити. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.11.2009 №0000782200/0/51087 та від 12.02.2010 №0000782200/1/4318.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» (02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 11 код ЄДРПОУ 32156999) судові витрати в розмірі 6 (Шість) гривень 80 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун