Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2017 р. м. Київ К/800/26984/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач),

суддів: Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

при секретарі: Борілло Ю.В.,

за участю: позивача та його представника, а також представників відповідачів,-

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 4 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, -

встановив:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 4 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Київського міського військового комісаріату щодо відмови позивачеві в перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням збільшення премії. Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про грошове забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням перерахованого розміру премії: з 25 січня 2013 року - 40% грошового забезпечення, з 1 березня 2013 року - 45% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити позивачеві пенсію з урахуванням підвищення розміру премії: з 25 січня 2013 року - 40% грошового забезпечення, з 1 березня 2013 року - 45% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 4 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача подав заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, вислухавши пояснення позивача, його представника та представників відповідачів, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи і застосування судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 10 листопада 2005 року отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Позивач, посилаючись на зміну Міністром оборони України своїми наказами з 1 листопада 2010 року розміру премії для відповідних категорій військовослужбовців, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 25 липня 2013 року № 18174/12/Г-1726 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для проведення йому перерахунку пенсії.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з наказами Міністра оборони України від 22 липня 2010 року № 380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік», від 5 листопада 2010 року № 576 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 22 липня 2010 року № 380» (далі - накази №№ 380, 576 відповідно), і від 28 січня 2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік» (далі - наказ № 50) зі змінами, внесеними наказами Міністра оборони України від 17 червня 2011 року № 338 та від 25 червня 2011 року № 355 (далі - накази №№ 338, 355 відповідно), від 26 лютого 2013 року № 145 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2013 рік» (далі - наказ № 145) з 1 листопада 2010 року введені збільшені граничні розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців, у зв'язку з чим розмір грошового забезпечення військовослужбовців було збільшено, що в свою чергу є підставою для проведення позивачеві перерахунку пенсії.

Так, відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону.

За цією нормою права підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Міністру оборони України надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5 зазначеної постанови).

На виконання вказаної постанови наказами №№ 380, 50, 145 зі змінами, внесеними наказами №№ 576, 338, 355 відповідно, встановлено розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2010, 2011, 2013 роках.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Така премія, яку встановлено, зокрема, зазначеними вище наказами, носить тимчасовий та індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, її виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у відповідних роках. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - задовольнити.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 4 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Стародуб О.П.

Швець В.В.