Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/2153/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 15 листопада 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області про визнання протиправними рішень, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року представник позивача звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача щодо призначення та виплати позивачці основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника (без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомог та компенсацій) з 01 липня 2012 року, без урахування положень статей 37, 38, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просив зобов'язати відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії з 01 липня 2012 року основного розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника (без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомог), встановивши цей розмір відповідно до статей 37 і 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з виплатою до цього основного розміру пенсії доплати до пенсії, передбаченої частиною 1 статті 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та підвищення пенсії, передбаченого частиною 4 пункту 23 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 15 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано 01 липня 2012 року основний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомог та компенсацій, які сплачуються до пенсії)за період з 01 липня 2012 року і в подальшому в розмірі 125,73 грн. та без урахування положень статей 37,38 та 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Визнано протиправними дії відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_2 основного виду пенсії у зв'язку з втратою годувальника (без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомог та компенсацій, які сплачуються до пенсії) у розмірах, визначених у розпорядженні управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області від 01 липня 2012 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області здійснити позивачці перерахунок та виплату за період з 01 липня 2012 року основного розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника без урахування інших доплат, надбавок, підвищень, допомог та компенсацій, які сплачуються до пенсії), встановивши цей розмір пенсії відповідно до статей 37,38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з виплатою до цього основного розміру пенсії доплати до пенсії, передбаченої частиною 1 статті 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та підвищення пенсії, передбаченого частиною 4 пункту 23 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області залишено без задоволення, а постанову Стахановського міського суду Луганської області від 15 листопада 2012 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на допущення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 2003 року позивачка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, за померлого чоловіка - ОСОБА_3, який помер внаслідок професійного захворювання. Пенсію їй призначено на підставі заяви про переведення з одного виду пенсії на інший та відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням доплати, яка встановлена частиною 1 статті 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Пенсію обчислено при загальному стажі роботи годувальника 48 років 11 місяців 5 днів, в тому числі пільговому: за Списком №1 (шахтарі) - 24 роки 5 місяців 15 днів, знаходження на інвалідності(шахтарі) - 6 років 5 місяців 11 днів та із заробітку за період роботи з 01 січня 1972 року по 31 грудня 1976 року із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік (1197,91 грн.) який складає - 2210,31 грн.

Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області від 01 липня 2012 року зроблено останній перерахунок пенсії.

Згідно із частиною 8 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Судами встановлено, що чоловік ОСОБА_2 помер внаслідок професійного захворювання.

Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 статті 33 цього Закону визначено, що пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пункт 3 частини 1 статті 9).

Згідно із частиною 1 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 процентів заробітку годувальника (стаття 64), але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.

Абзацом 1 пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, призначення позивачу пенсії в розмірі 30 процентів заробітку годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки цим Законом не визначено розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Враховуючи викладене, суди зробили помилковий висновок про те, що позивачка має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог статті 37 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка поширюється на випадки втрати годувальника не пов'язані із нещасним випадком на виробництві.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судом апеляційної інстанції встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області задовольнити.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 15 листопада 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року скасувати та хвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Стаханов Луганської області про визнання протиправними рішень, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак