Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2015 р. м. Київ К/800/32702/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників:

від позивача - Тропін В.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014року

у справі № 2а/0470/3150/12

за позовом Комунального закладу "Дніпропетровський дитячо-юнацький центр

міжнародного співробітництва" Дніпропетровської обласної ради

до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання неправомірними вимог,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року Комунальний заклад "Дніпропетровський дитячо-юнацький центр міжнародного співробітництва" Дніпропетровської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просив визнати неправомірними вимоги відповідача від 23 лютого 2012 року №04-03-05-15/2420 в частині пунктів 4,5 у повному обсязі, пункт 2 в частині зайво нарахованої суми надбавок за спортивне звання в розмірі 5008,71 грн. з причин невідповідності профілю діяльності за наявним спортивним званням ; пункт 3 в частині надлишкової сплати до Пенсійного фонду коштів в сумі 1818,16 грн. як наслідок безпідставної виплати заробітної плати; пункт 7 в частині перерахування до бюджету відшкодованої суми у розмірі 41 750, 33 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012року у справі № 2а/0470/3150/12 позов задоволено частково.

Визнано неправомірними вимоги Держфінінспекції в Дніпропетровській області від 23 лютого 2012 року № 04-03-05-15/2420 зазначені у пункті 2 в частині зайво нарахованої суми надбавок за спортивне звання в розмірі 5008,71 грн., у пункті 3 в частині надлишкової сплати до Пенсійного фонду коштів в сумі 1818,16 грн., п. 4 у повному обсязі, п.7 в частині перерахування до бюджету відшкодованої суми у розмірі 31365, 87 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 2а/0470/3150/12 рішення суду першої інстанції змінено. Викладено абзац 1, 5 ,6 в наступній редакції.

Визнано неправомірними вимоги Держфінінспекції в Дніпропетровській області №04-03-05-15/2420 від 23 лютого 2012 року в пункті 5 у повному обсязі.

Визнано неправомірними вимоги Держфінінспекції в Дніпропетровській області №04-03-05-15/2420 від 23 лютого 2012 року в пункті 7 в частині перерахування до бюджету відшкодованої суми у розмірі 41 750,33 грн.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Комунальний заклад "Дніпропетровський дитячо-юнацький центр міжнародного співробітництва" Дніпропетровської обласної ради подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошував на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію окремих питань КЗ «Дніпропетровський ДЮЦМС» за період з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2011 року.

В ході проведення перевірки виявлені порушення позивачем фінансової дисципліни та складений акт № 03-21/3 від 27 січня 2012 року, згідно якого встановлено ряд порушень з питань збереження і використання комунальної власності та фінансів на загальну суму 8 142 495,41 грн., у тому числі порушень, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) на суму 70601,41 грн.

В ході ревізії виявлені фінансові порушення позивачем усунуті частково, відшкодовані та поновлені за бухгалтерським обліком на суму 8 081 140,94 грн., у тому числі матеріальної шкоди (збитків) - на суму 9 246,94 грн.

Відповідачем прийнята вимога № 04-03-05-15/2420 від 23 лютого 2012 року про усунення виявлених порушень.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-XII) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно <…>, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до змісту пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до підпункту 3.1.12 пункту 3.1 Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.01.2001 № 111 (чинного на час виникнення спірних відносин), управління, відповідно до покладених на нього завдань, а також через підпорядковані йому контрольно-ревізійні підрозділи, має право, зокрема, звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14 та від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14.

У відповідності до частини 1 статті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Із матеріалів справи вбачається, що вимогою Інспекції зобов'язано КЗ "Дніпропетровський дитячо-юнацький центр міжнародного співробітництва" Дніпропетровської обласної ради вжити заходи для відшкодування завданих збитків.

Вирішуючи спір в даній справі суди дослідили правомірність зайво нарахованої суми надбавок за спортивне звання з причин невідповідності профілю діяльності за наявним спортивним званням; надлишкової сплати до Пенсійного фонду коштів як наслідок безпідставної виплати заробітної плати; перерахування до бюджету відшкодованої суми.

Не обговорюючи питання наявності факту порушення позивачем фінансової дисципліни та обґрунтованості вимоги фінансової інспекції від 23 лютого 2012 року № 04-03-05-15/2420, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що аналіз правильності обчислення та нарахування збитків повинен перевіряти суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю до підконтрольної установи про відшкодування збитків.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 2а/0470/3150/12 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: