Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Київ К/800/22447/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію, передбачену статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію, передбачену статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області щодо відмови у перерахунку пенсії і додаткової пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком за період з 09 лютого 2011 року по 2 липня 2011 року протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату позивачу основної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 та статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року за виключенням сум фактично проведеної виплати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату позивачу основної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року за виключенням сум фактично проведеної виплати - скасувати та прийнято у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині відмовлено. В іншій частині постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 вересня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права, з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, йому встановлена 2 група інвалідності, щодо якої встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Разом з тим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, з лютого 2011 року позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 має право лише на додаткову пенсію згідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набула чинності 01 листопада 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги положення частини 3 статті 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої статті 46 Конституції України та права на отримання додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу основної пенсії відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, оскільки з лютого 2011 року позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, положення статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з яким позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не містять обмежень щодо строку, протягом якого пенсіонер має право на їх виплату.

Отже, законом не встановлюється а ні строковість, а ні обмеження у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Враховуючи викладене, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Однак, суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 щодо перерахунку та виплати йому додаткової пенсії з 09 лютого 2011 року обмежив такий перерахунок та виплату кінцевою датою - по 2 липня 2011 року.

Колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку додаткової пенсії з 09 лютого 2011 року без обмеження кінцевою датою.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та змінити рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 вересня 2011 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року змінити, скасувавши обмеження ОСОБА_2 в перерахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до 02 липня 2011 року.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко