Історія справи

Постанова

Іменем України

30 травня 2019 року

м. Київ

справа № 349/504/18

провадження № 61-2907св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області, у складі судді Рибія М. Г., від 16 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дивляшевського В. А., Фединяка В. Д., Ясеновенко Л. В., від 03 січня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», банк) про визнання договорів припиненими.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06 лютого 2008 року між ним та відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 03/08- МК-20. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки від 06 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дзерою Л. О. за реєстровим № 538, згідно з яким в іпотеку передано нежитлову будівлю загальною площею 203,1 кв. м. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» 122 272, 97 грн заборгованості станом на 01 квітня 2015 року за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 03/08- МК-20 від 06 лютого 2008 року. Зазначене рішення суду ОСОБА_1 повністю виконав, у зв`язку з чим державний виконавець 26 грудня 2016 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Із урахуванням зазначеного, позивач вважав припиненими: договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 03/08- МК-20 від 06 лютого 2008 року та договір іпотеки від 06 лютого 2008 року, а тому просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненими договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 03/08- МК-20 від 06 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 , та договір іпотеки від 06 лютого 2008, посвідчений приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дзерою Л. О. за реєстровим № 538, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок звернення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з позовом про дострокове стягнення кредиту з ОСОБА_1 було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, рішення суду за наслідками такого звернення позбавило ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права подальшого нарахування процентів та пені за кредитним договором і, оскільки позивач погасив борг за кредитним договором в порядку примусового виконання рішення суду, такий кредитний договір та договір іпотеки є припиненими.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного судувід 03 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» залишено без задоволення, а рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам по справі та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права. Вказано, що рішення районного суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить скасувати рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного судувід 03 січня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково застосували до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18), оскільки у вказаному висновку вказано про неможливість нарахування процентів за кредитним договором у разі закінчення строку кредитування чи направлення боржнику вимоги про дострокове повернення кредиту. У цій справі спір стосується належного виконання зобов`язання за кредитним договором та як наслідок - припинення основного та забезпечувального зобов`язання (кредитного договору та договору іпотеки) на підставі статті 599 ЦК України. Судами не враховано рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року, яке набрало законної сили 01 березня 2016 року, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 122 272, 97 грн заборгованості за кредитом, що включала в структуру загального кредитного боргу пеню, нараховану відповідно до розрахунку боргу станом на 01 квітня 2015 року. Крім того банк має право на компенсаційні суми, передбачені статтею 625 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

06 лютого 2008 року між ВАТ ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 03/08- МК-20 у розмірі 100 тис. грн на строк до 05 лютого 2023 року та договір іпотеки від 06 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дзерою Л. О. за реєстровим № 538.

Згідно з рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року у справі № 349/564/15-ц, яке набрало законної сили 01 березня 2016 року, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»122 272, 97 грн заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 03/08- МК-20 від 06 лютого 2008 року, у тому числі 88 184, 21 грн - сума строкової заборгованості по основному боргу, 7 195, 39 грн - сума простроченої заборгованості по основному боргу (тілу) кредиту, 1 714, 22 грн - сума строкової заборгованості по відсотках, 20 179, 15 грн - сума простроченої заборгованості по відсотках, 5 000, 00 грн - пеня.

Згідно з копією постанови державного виконавця від 26 грудня 2016 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Рогатинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 123 495, 70 грн, закінчено у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Суди встановили, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» зверталося до суду з вимогами про дострокове стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» стягнуто достроково 122 272, 97 грн кредитної заборгованості, визначеної станом на 01 квітня 2015 року, яка складалася, у тому числі і з тіла кредиту, процентів і штрафних санкцій. Грошові кошти у сумі 122 272, 97 грн були сплачені позивачем на користь банку у 2015 році.

Звернувшись у 2015 році до суду із позовом до боржника, кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії кредитного договору, укладеного між сторонами, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У такому випадку підлягає застосуванню положення, визначене частиною першою статті 1048 ЦК України, про сплату процентів від суми позики до дня, визначеного кредитором у порядку реалізації ним права на дострокове стягнення кредиту.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтовано виходив із того, що внаслідок звернення кредитора із позовом про дострокове стягнення кредиту з боржника було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, що позбавило ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» права нарахування процентів та пені за кредитним договором з моменту звернення позивача до суду. Оскільки позивач погасив борг за кредитним договором в порядку примусового виконання рішення суду, такий кредитний договір, а також договір іпотеки є припиненими.

Застосування судами вказаних норм матеріального права відповідає позиції, висловленій у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтований висновок про те, що права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Однак, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не довело, що пред'являло до ОСОБА_1 вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат або штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного судувід 03 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович