Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.02.2018 року у справі №141/1013/15

Постанова

Іменем України

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 141/1013/15-ц

провадження № 61-1519св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., КурилоВ. П.,

учасники справи:

позивач - споживче товариство «Тріумф-МВ»,

представник позивача - Друзь Петро Іванович,

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідача - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області у складі судді Круглика В. В. від 16 грудня 2015 року та ухвалу

апеляційного суду Вінницької області у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М., Войтка Ю. Б., від 10 травня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2015 року споживче товариство «Тріумф-МВ» (далі - СТ «Тріумф-МВ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків.

Позовна заява мотивована тим, що з 04 лютого 2013 року по 26 серпня

2015 року вона перебувала у трудових відносинах з позивачем та працювала на посаді продавця магазину в с. Кошлани Оратівського району Вінницької області. З нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Черговою інвентаризацією товарних залишків і грошових коштів, проведеною 16 серпня 2015 року, згідно з наказом від 14 серпня

2015 року № 4, була виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей у розмірі 55 000 грн.

З урахуванням викладеного, СТ «Тріумф-МВ» просило суд, на підставі статей 134, 135-1 КЗпП України, стягнути з відповідача на користь товариства 55 000 грн - матеріальної шкоди.

Заочним рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області

від 10 травня 2016 року, позов СТ «Тріумф-МВ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь СТ «Тріумф-МВ» матеріальну шкоду у розмірі 55 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем з її вини не забезпечено виконання обов'язків, передбачених договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність щодо збереження ввірених їй товариством матеріальних цінностей, внаслідок чого виникла недостача у розмірі 55 000 грн.

03 червня 2016 рокуОСОБА_4 подаладо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не повно з'ясовано обставини справи. ОСОБА_4 зазначала, що не вбачає в своїх діях завданої позивачу матеріальної шкоди, оскільки вона працювала позмінно з іншим продавцем, а тому вважала, що не доведено, що саме її діями завдано шкоду СТ «Тріумф-МВ».

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

28 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено, що на підставі наказу СТ «Тріумф-МВ» від 04 лютого

2013 року ОСОБА_4 була прийнята на роботу продавцем магазину у

с. Кошлани Оратівського району Вінницької області з неповним робочим днем - 4 години.

04 лютого 2013 року між керівником СТ «Тріумф-МВ» ОСОБА_6 та

ОСОБА_4 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник, який займає посаду продавця, безпосередньо пов'язану із збереженням та продажем товарів, збереженням грошових коштів приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

Пунктом 5 вказаного договору встановлено, що дія даного договору розповсюджується на весь час роботи із ввіреними працівникові матеріальними цінностями підприємства. Договір підписано сторонами.

16 серпня 2015 року, на підставі наказу від 14 серпня 2015 року № 4 про проведення інвентаризації товариних залишків грошових коштів, було проведено інвентаризацію у магазині с. Кошлани Оратівського району Вінницької області. Інвентаризації підлягали товар, тара, інвентар, грошові кошти.

Встановлено, що у результаті проведення вказаної інвентаризації у продавця ОСОБА_4 було виявлено нестачу товарів на загальну суму 55 000 грн. Відомість, інвентаризаційний опис товарів, тари і грошових коштів у торгівлі, товарно-грошовий звіт № 8 підписані матеріально відповідальною особою ОСОБА_4

Згідно з наказом від 25 серпня 2015 року № 9, 26 серпня 2015 року ОСОБА_4 звільнено з роботи із займаної посади - продавця магазину на підставі пункту першого статті 36 КЗпП України - за згодою сторін.

Також, встановлено, що 25 серпня 2015 року ОСОБА_4 надала розписку в якій зазначала, що працюючи в СТ «Тріумф-МВ» на посаді продавця магазина нею зроблена нестача у розмірі 55 000 грн, яку зобов'язалась сплатити протягом восьми місяців, а саме: з вересня 2015 року по квітень 2016 року. Вказана розписка підписана нею особисто у присутності депутата сільської ради ПашковськоїТ. Д. та того ж дня засвідчена сільським головою виконавчого комітету Кошланівської сільської ради Оратівського району Вінницької області - ЗагаріємА. В.

Статтею 134 КЗпП України встановлено, що працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до статті 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 135-1 КЗпП України).

Відповідно до Переліку посад і робіт працівників, з якими підприємством можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС

від 14 вересня 1981 року № 259/16-59) до таких робіт відносяться роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їх підготовки до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації).

Таким чином, вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 12, 81 ЦПК України), встановивши, що діями ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди

СТ «Тріумф-МВ» під час виконання трудових обов'язків, та з урахуванням того, що 04 лютого 2013 року, між ОСОБА_4 та товариством було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй товариством матеріальних цінностей, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Враховуючи те, що спір по суті судами першої та апеляційної інстанцій вирішено правильно і законно, а рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України), колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.М. Коротун

В.І. Крат

В.П. Курило