Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.02.2021 року у справі №933/742/20

Постанова

Іменем України

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 933/742/20

провадження № 61-1961св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В.

В.,

учасники справи:

позивач - орган опіки та піклування Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Новодонецької селищної ради Донецької області,

особа, яка подала касаційну скаргу, - суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Любов Степанівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Любові Степанівни на окрему ухвалу Донецького апеляційного суду від 14 січня 2021 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я.

В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2020 року орган опіки та піклування Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області (далі - орган опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Новодонецької селищної ради Донецької області, про позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 та стягнення з останньої на користь дитини аліментів, які просив стягувати на особистий рахунок дитини. Також просив передати малолітню дитину під опіку органу опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області для проведення заходів соціально-правового захисту її прав та інтересів.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області

від 04 листопада 2020 року вирішено передати справу за підсудністю до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що останнім відомим місцем реєстрації відповідача є квартира

АДРЕСА_1.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 30 листопада 2020 року цивільну справу № 933/742/20 передано на розгляд до Олександрівського районного суду Донецької області.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що 27 листопада 2020 року до суду звернулась представник позивача із заявою про передачу матеріалів справи за підсудністю до Олександрівського районного суду Донецької області, посилаючись на частину 1 статті 28 ЦПК України. З урахуванням того, що ЦПК України позивачам, які звертаються з позовами про стягнення аліментів, надано право обирати зручний для них спосіб підсудності, місцезнаходженням позивача вказано адресу: будинок АДРЕСА_2, тобто в межах територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду Донецької області, однією з вимог позивача є вимога про стягнення аліментів на дитину, яку позивач просив передати під його опікування, суд вважав, що на додержання прав, наданих позивачеві частиною першою

статті 28 ЦПК України, заява позивача підлягає задоволенню, а справу слід передати по підсудності за вибором позивача до Олександрівського районного суду Донецької області.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 04 січня 2021 року позовну заяву органу опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів передано до канцелярії Олександрівського районного суду Донецької області для вирішення питання щодо підсудності.

12 січня 2021 року на адресу Донецького апеляційного суду надійшло подання від голови Олександрівського районного суду Донецької області щодо вирішення підсудності у цивільній справі № 933/742/20.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 січня 2021 року у визначенні підсудності цивільної справи № 933/742/20 за позовною заявою органу опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено. Цивільну справу № 933/742/20 передано до Добропільського міськрайонного суду Донецької області для прийняття до свого провадження.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначав, що у цій цивільній справі сторонами є: орган опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області, що діє в інтересах малолітньої дитини

ОСОБА_1, та ОСОБА_2, тобто вимоги статті 26 ЦПК України на них не розповсюджуються, а тому правові підстави та умови, передбачені законом про визначення підсудності апеляційним судом, відсутні.

Окремою ухвалу Донецького апеляційного суду від 14 січня 2021 року про виявлене порушення цивільного процесуального закону суддею

Мацишин Л. С. при розгляді цивільної справи № 933/742/20 за позовною заявою органу опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, вирішено довести до відома голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області для запобігання виникнення таких порушень в подальшому та для відповідного реагування. Наголошено на необхідності повідомити Донецький апеляційний суд у місячний строк.

Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ухвала Олександрівського районного суду Донецької області

від 04 листопада 2020 року учасниками справи не оскаржувалась, а тому відповідно до статті 32 ЦПК України суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області повинна була прийняти вказану цивільну справу до свого провадження.

Однак в порушення норм статті 32 ЦПК України,

30 листопада 2020 року суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л. С. постановила ухвалу про передачу цивільної справи № 933/742/20 до Олександрівського районного суду Донецької області, чим порушила норми статті 32 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л. С. на окрему ухвалу Донецького апеляційного суду від 14 січня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувану окрему ухвалу апеляційного суду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що зі змісту статті 262 ЦПК України вбачається, що окрему ухвалу може бути постановлено відповідним судом при закінченні ним розгляду справи у разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права. Постановлення окремої ухвали у порядку нагляду за діяльністю інших судів, окремо від процесу розгляду справи, суперечить положенням Конституції України та процесуального закону.

Крім того, суддя зазначає, що вирішуючи питання про постановлення ухвали суду про направлення справи Олександрівському районному суду Донецької області за підсудністю, вона врахувала, що однією із вимог позивача є вимога про стягнення аліментів на дитину, тобто позивач звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області, використовуючи своє право на вибір підсудності, що передбачене частиною першою

статті 28 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанціїу частині розгляду окремої ухвали.

У травні 2021 року матеріали надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року справу за позовом органу опіки та піклування Олександрівської РДА Донецької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Новодонецької селищної ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л. С. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Так, зі змісту положень пункту першого частини першої

статті 31 ЦПК України вбачається, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Разом з тим, з огляду на положеннями частини першої

статті 32 ЦПК України, її застосування судом першої інстанції можливе лише один раз в одній справі.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 203/2372/18 (провадження № 61-5339св19).

Відповідно до частин 1 , 10 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу та реагування на виявлені під час судового розгляду порушення законності, постановлення окремої ухвали спрямовано на усунення причини та умови, що цьому сприяли.

Постановляючи окрему ухвалу стосовно судді Мацишин Л. С., апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суддя, передаючи справу № 933/742/20 на розгляд до Олександрівського районного суду Донецької області, не врахувала висновки, викладені в ухвалі Олександрівського районного суду Донецької області від 04 листопада 2020 року про направлення справи на розгляд Добропільському міськрайонному суду Донецької області і повторно направляючи справу на розгляд до Олександрівського районного суду Донецької області за підсудністю, допустила спір між судами про підсудність, що є неприпустимим.

Отже, оскільки суддя Олександрівського районного суду Донецької області ухвалою від 04 листопада 2020 року вже передав цю справу на розгляд до Добропільського міськрайонного суду Донецької області, то її повторна передача на розгляд іншому суду на підставі положень частини 1 статті 31 ЦПК України не допускається.

Посилання судді Мацишин Л. С. на порушення судом апеляційної інстанції при постановленні окремої ухвали статті 262 ЦПК України, зокрема про те, що, на її думку, окрему ухвалу може бути постановлено при закінченні розгляду справи, не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються з положеннями зазначеної норми, яка передбачає постановлення окремої ухвали при виявленні порушення у процесі здійснення апеляційним судом процесуальних дій, і постановлення такої ухвали судом апеляційної інстанції відбулося саме за результатами розгляду подання про визначення підсудності у справі.

При цьому Верховний Суд також виходить із того, що зазначена норма передбачає постановлення судом вищої інстанції окремої ухвали у разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм і процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставами для скасування або зміни судового рішення.

Разом з тим, такі доводи заявника не узгоджуються із завданням та основними засадами цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав щодо розумності строків розгляду справи судом та неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 410 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених Частиною 1 статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а окрему ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Любові Степанівни залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Донецького апеляційного суду від 14 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович