Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №520/5621/17

Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 520/5621/17-ц

провадження № 61-41451св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: Головне Управління національної поліції в Одеській області, Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараш А. А., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного Управління національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУДКС України в Одеській області), у якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України у рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що слідчими СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 грудня 2015 року за фактом надання ОСОБА_4 неправдивих свідчень стосовно нього.

Особу по кримінальному провадженню встановлено, при цьому слідство триває 17 місяців, що є порушенням строків розслідування.

Ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2015 року, від 29 січня 2016 року, від 01 червня 2016 року та від 06 березня 2017 року визнана неправомірною бездіяльність слідчого.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Вважає, що внаслідок бездіяльності слідчих, непроведення процесуальних дій та неприйняття процесуальних рішень за його клопотаннями, йому спричинено моральну шкоду у вигляді душевних страждань, нервових стресів, розмір якої оцінює у 5 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року у складі судді Васильків О. В. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 грн та судовий збір у сумі - 640 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що з 14 грудня 2015 року і дотепер триває кримінальне провадження, по якому позивача визнано потерпілим. У зв'язку з протиправною поведінкою працівників правоохоронних органів, що встановлено судовими рішеннями, позивачу спричинено моральну шкоду у вигляді душевних страждань та порушення його нормальних життєвих зв'язків. Визначаючи розмір спричиненої моральної шкоди у сумі 3 000 грн, суд виходив із того, що саме такий розмір компенсації є розумним і справедливим.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2017 року змінено. Викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі - 1 500 грн за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відкритого в Казначействі спеціального рахунку».

У решті рішення залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ГУДКС України в Одеській області судовий збір у сумі - 352 грн.

Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди і зменшуючи його до 1 500 грн, суд апеляційної інстанції врахував викладені в ухвалах слідчих суддів обставини, характер допущених слідчими порушень та глибину душевних страждань позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 640 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів його сплати позивачем та стягнув з нього судовий збір у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги.

У серпні 2018 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду змінити в частині вирішення питання про розподіл судових витрат та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з нього 352 грн судового збору на користь ГУ ДКС України в Одеській області.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Отже з нього безпідставно стягнуто судовий збір за подання ГУ ДКС України в Одеській області апеляційної скарги.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_3 подана на постанову апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, тому судове рішення в іншій частині у касаційному порядку не переглядається.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною першою статті 412 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що між сторонами наявні правовідносини щодо завдання ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок незаконної бездіяльності посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.

З урахуванням статей 1174, 1176 ЦК України, апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині наявності підстав для відшкодування шкоди, проте змінив рішення в частині визначення розміру такої шкоди та вирішив питання про розподіл судових витрат. Зокрема, стягнув з ОСОБА_3 на користь ГУ ДКС України в Одеській області судовий збір у розмірі 352 грн.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 2 ЦПК України).

Стягуючи з позивача на користь ГУ ДКС України в Одеській області судовий збір у розмірі 352 грн, суд апеляційної інстанції помилково не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 відповідно до пункту 13 частини другої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не сплачує судовий збір за подання позовної заяви і, як наслідок, за подання відповідачем апеляційної скарги, яка була частково задоволена.

Пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але судом зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

За таких обставин, ураховуючи положення пункту 3 частини третьої статті 409 ЦПК України, частини першої статті 412 ЦПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 Постанова апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року підлягає зміні в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року вказівку про стягнення з ОСОБА_3 на користь Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області судового збору у сумі 352 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. І. Крат В. П. Курило