Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.06.2021 року у справі №707/2951/19

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 707/2951/19

провадження № 61-9269св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворський Олександр Миколайович,

стягувач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 10 березня 2020 року у складі судді Тептюка Є. П. та постанову Черкаського апеляційного суду

від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Черкаський РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області) Яворського О. М.

Скарга мотивована тим, що 24 жовтня 2019 року Черкаським апеляційним судом у справі №707/1436/19 було прийнято постанову про вселення ОСОБА_2 у будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкод у користуванні вищевказаним будинком шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від вхідних дверей будинку.

12 листопада 2019 року на виконання рішення суду Черкаський районний суд Черкаської області видав два виконавчі листи, на підставі яких головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О.

М., 21 листопада 2019 року було відкрито виконавчі провадження, а саме: № 60676491 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком, шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від всіх вхідних дверей вказаного будинку; №60676398 про вселення

ОСОБА_2 у цей будинок.

Одночасно з відкриттям вказаних проваджень державний виконавець прийняв постанови про стягнення виконавчого збору з боржника та направив на його адресу вимоги виконавця №25379/3, №25372/3 щодо добровільного виконання рішення суду протягом 10 днів.

ОСОБА_1 зазначав, що прийняття державним виконавцем вищевказаних рішень стали для нього несподіванкою, оскільки постанову суду апеляційної інстанції виконано ним добровільно у повному обсязі

ще 02 листопада 2019 року, тобто відразу після отримання ним повного тексту судового рішення у справі №707/1436/19.

Зазначив, що ним були передані ключі від вхідних дверей будинку ОСОБА_2 в присутності свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

ОСОБА_2 у присутності свідків перевірила ключ та зайшла до будинку про, що був складений акт від 04 грудня 2019 року, який посвідчений Руськополянською сільською радою. Крім передачі з рук у руки ключів, ОСОБА_1 було направлено ще один комплект ключів поштовим зв'язком "Нова Пошта" за адресою її фактичного проживання.

Крім того, ОСОБА_2 10 листопада 2019 року, перебуваючи у вказаному домоволодінні, викидала речі скаржника з будинку на подвір'я, що зафіксовано органами поліції (протокол про прийняття заяви).

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 на адресу державного виконавця направив заяву в якій просив закрити вказані виконавчі провадження у зв'язку з їх повним фактичним виконанням. На вказане звернення надійшла відповідь про відсутність підстав для їх закриття із зазначенням дати проведення перевірки виконання рішення суду - 10 грудня 2019 року.

За наслідками перевірки державним виконавцем складено акт, в якому вказано, що рішення суду не виконане, оскільки передано ключі лише від одного замка, коли їх фактично два. Вважає, що вказані твердження є необґрунтованим, оскільки сама ОСОБА_2 особисто підтвердила, що другий замок зламаний та не використовується для замикання будинку.

Посилаючись на вищевикладене, уточнивши вимоги скарги, ОСОБА_1 просив:

- зупинити стягнення на підставі виконавчих листів Черкаського районного суду від 12 листопада 2019 року у виконавчих провадженнях № 60676491 та № 60676398, які об'єднані у зведене виконавче провадження № 60846902 до часу прийняття остаточного рішення за цією скаргою;

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворського О. М. щодо складання актів державного виконавця від 10 грудня 2019 року у виконавчих провадженнях № 60676491 та № 60676398, в яких зафіксовано факт невиконання ОСОБА_1 постанови Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у справі 707/1436/19;

- визнати протиправними та скасувати акти державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворського О. М.

від 10 грудня 2019 року у виконавчих провадженнях № 60676398, № 60676491, в яких зафіксовано факт невиконання ОСОБА_1 постанови Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у справі 707/1436/19;

- визнати протиправними та скасувати пункти 2 постанов державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворського О. М. від 24 грудня 2019 року про закінчення виконавчих проваджень № 60676491 та № 60676398 щодо виділення в окреме провадження нестягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафу, а також зняти арешт з усього рухомого і нерухомого майна та коштів на банківських рахунках.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10 березня

2020 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворського О. М. у виконавчому провадженні № 60676398 від 21 листопада 2019 року щодо складання акту від 10 грудня 2019 року про невиконання ОСОБА_1 рішення Черкаського районного суду Черкаської області про вселення ОСОБА_2 у будинок на АДРЕСА_1.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворського О. М. у виконавчому провадженні № 60676491 від 21 листопада 2019 року щодо складання акту від 10 грудня 2019 року про невиконання ОСОБА_1 рішення Черкаського районного суду Черкаської області про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком по АДРЕСА_1 шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від всіх вхідних дверей вказаного будинку.

Скасовано акт від 10 грудня 2019 року, складений головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О. М., у виконавчому провадженні № 60676398 від 21 листопада 2019 року про невиконання ОСОБА_1 рішення Черкаського районного суду Черкаської області про вселення ОСОБА_2 у будинок по АДРЕСА_1.

Скасовано акт від 10 грудня 2019 року, складений головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О. М. у виконавчому провадженні № 60676491 від 21 листопада 2019 року про невиконання ОСОБА_1 рішення Черкаського районного суду Черкаської області про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком по АДРЕСА_1 шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від всіх вхідних дверей вказаного будинку.

В іншій частині вимог скарги відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що заявник ще до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку виконав судове рішення, надіславши та надавши ключі від вхідних дверей будинку та вільного доступу до нього, а тому дії державного виконавця щодо складання 10 грудня 2019 року актів про невиконання ним судового рішення є неправомірними, у зв'язку із чим такі акти слід скасувати. Що стосується вимоги скарги про зупинення стягнення по виконавчому провадженню в частині стягнення виконавчих зборів, штрафів та витрат виконавчого провадження, то суди вважали, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки є фактичною заявою про забезпечення позову, а подання вказаної заяви, її форма та порядок розгляду регламентується статями 150, 151, 152, 153 ЦПК України, що не було дотримано скаржником. Вимоги скарги про визнання протиправними та скасування пунктів 2 постанов державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень № 60676491 та № 60676398 щодо виділення в окреме провадження нестягненого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафу, а також зняти арешт з усього рухомого і нерухомого майна та коштів на банківських рахунках задоволенню не підлягають, як передчасні, оскільки заявником у Черкаському окружному адміністративному суді оскаржуються постанови про стягнення з нього виконавчого збору по вищевказаним провадження, про накладення на нього штрафів, про стягнення витрат виконавчого провадження, рішення у цій справі не прийнято.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Черкаський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав стягувачу ОСОБА_2 усіх ключів від вхідних дверей будинку, у який останню вселено на підставі рішення суду, а також їй з боку боржника чиняться перешкоди у користування цим будинком, що свідчить про невиконання заявником судового рішення, а тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування відповідних актів, складених за наслідками перевірки виконання боржником виконавчого листа.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 грудня 2020 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 (справа № 707/1436/19), вселено її у будинок АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити їй перешкод у користуванні будинком, шляхом надання вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від всіх вхідних дверей будинку.

02 листопада 2019 року ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_7 ключ від будинку, що підтверджується експрес-накладною № 59000459349174.

12 листопада 2019 року Черкаським районним судом Черкаської області на підставі вищевказаного рішення суду видано два виконавчі листи, а саме:

- про вселення ОСОБА_2 в будинок по АДРЕСА_1 (а. с.26);

- про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від всіх вхідних дверей вказаного будинку.

21 листопада 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Яворським О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60676398 про вселення

ОСОБА_2 у будинок.

Того ж дня, тобто 21 листопада 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Яворським О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60676491 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2, у користуванні будинком, шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від всіх вхідних дверей вказаного будинку.

Крім того, 21 листопада 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Яворським О. М. винесені постанови у виконавчих провадженнях №№ 60676491,60676398 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору по кожному виконавчому провадженню у сумі 8 346 грн.

Також 21 листопада 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області Яворським О. М. направлені на адресу ОСОБА_1 вимоги виконавця на виконання вищевказаних виконавчих листів.

04 грудня 2019 року депутатом Руськополянської сільської ради Пономаренком І. І. в приміщенні Руськополянської сільської ради в присутності ОСОБА_1 був складений акт про те, що ОСОБА_1 добровільно виконав рішення Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року шляхом надання ОСОБА_2 вільного доступу до приміщення - будинку по АДРЕСА_1 з наданням ключів від вхідних дверей (вхідні двері одні) (а. с. 17).

04 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, в якій просив закінчити виконавчі провадження № 60676491, № 60676398 у зв'язку з добровільним його виконанням в повному обсязі.

05 грудня 2019 року в. о. начальника РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській областінадіслав ОСОБА_1 лист № 26555/3, в якому зазначено, що

ОСОБА_1 добровільно рішення суду не виконав, оскільки відповідно до повідомлення стягувача ОСОБА_2 у вхідних дверях будинку два замки, але ключ надано лише від одного.

10 грудня 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О. М. було здійснено виїзд до вищезазначеного будинку та складено два акти про невиконання боржником рішення суду, а саме щодо вселення ОСОБА_2 та не чинити перешкоди шляхом надання їй усіх ключів від будинку.

23 грудня 2019 року було складено акт про те, що ОСОБА_1 здійснив демонтаж механізму неробочого замка вхідних дверей будинку (а. с. 58).

24 грудня 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О. М. складений акт, в якому зазначено, що здійснено вселення ОСОБА_2 до будинку і дій з боку

ОСОБА_1, що могли ускладнити вселення, здійснено не було.

Також, 24 грудня 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О. М. складений акт про те, що нижній замок вхідних дверей будинку демонтовано та перешкод в користуванні будинком ОСОБА_8 відсутні.

24 грудня 2019 року ОСОБА_2 надала державному виконавцю заяву, що претензій щодо примусового вселення в будинок не має.

24 грудня 2019 року головним державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О. М. прийнято постанови про закінчення виконавчих проваджень № 60676398, № 60676491 про вселення ОСОБА_2 в будинок по АДРЕСА_1 та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні будинком, у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби органи державної виконавчої служби дозволяли, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Згідно вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За змістом частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя

статті 89 ЦПК України).

Відповідно до змісту рішення суду у цій справі боржника - ОСОБА_1 було зобов'язано не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом надання їй вільного доступу до приміщення будинку з наданням ключів від вхідних дверей будинку та вселено останню у цей будинок.

Суди попередніх інстанцій установивши, що станом на 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 добровільно виконав судове рішення, оскільки ним було надіслано на адресу стягувача комплект ключів від вхідних дверей будинку та складено акт від 04 грудня 2019 року, який підписаний депутатом Руськополянської сільської ради Пономаренком І. І. в приміщенні Руськополянської сільської ради, про добровільне виконання судового рішення, дійшли правильно висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо складання актів від 10 грудня 2019 року про невиконання ОСОБА_1 судового рішення та скасування цих актів.

Суди дійшли зазначеного висновку на підставі наявних у матеріалах справи доказів, яким надали належну правову оцінку, зокрема експрес-накладної

від 02 листопада 2019 року № 59000459349174, про направлення

ОСОБА_2 комплекту ключів від будинку (а. с. 16), складеного 04 грудня 2019 року акту про виконання судового рішення та надання вільного доступу до будинку (а. с. 17), а також показаннями свідків.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник станом на 10 грудня 2019 року не виконав судове рішення, не надав стягувачу ОСОБА_2 усіх ключів від вхідних дверей будинку, а також їй з боку боржника чиняться перешкоди у користування цим будинком, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не допускається.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Колегія суддів вважає помилковим посилання виконавчої служби на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), як підставу для закриття провадження у справі, оскільки у справі, яка переглядається, відсутні докази про те, що складання оскаржуваних актів від 10 грудня 2019 року було здійснено у межах зведеного виконавчого провадження. Крім того, у справі, яку переглядала Велика Палата Верховного Суду, оскаржувалися дії посадової особи органу ДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, тоді як у справі, яка переглядається, заявник оскаржив дії державного виконавця щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, отже правовідносини у цих справах не є подібними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо складання актів від 10 грудня 2019 року та про їх скасування ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1, то відповідно до положення статті 400 ЦПК України їх законність в іншій частині колегією суддів не перевіряється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 10 березня

2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 червня

2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворського Олександра Миколайовича щодо складання актів від 10 грудня 2019 року про невиконання ОСОБА_1 постанови суду апеляційної інстанції та скасування цих актів залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович