Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.11.2020 року у справі №583/2331/20

Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 583/2331/20

провадження № 61-16502св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В.

В.,

учасники справи:

заявник - комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня",

заінтересована особа - ОСОБА_1,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів:

Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" (далі -

КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня") звернулось до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Заяву мотивовано тим, що комісією лікарів-психіатрів встановлено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки тяжкого психічного розладу у вигляді органічного шизофреноподібного розладу, внаслідок чого він вчиняє та виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для нього та оточуючих. Його обстеження та лікування можливе лише в стаціонарних умовах, тому він потребує госпіталізації до закладу з метою надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Посилаючись на вказані обставини, КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" просило примусово госпіталізувати до психіатричного закладу ОСОБА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2020 року у складі судді Ярошенко Т. О. у задоволенні заяви

КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй достатності та взаємозв'язку свідчили про наявність підстав для надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги у примусовому порядку, що встановлені статтею 340 ЦПК України. Таким чином, відсутні ознаки того, що психічні розлади ОСОБА_1 становлять необхідність примусової госпіталізації до психіатричного закладу, а тому суд вважав, що заява необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2020 року закрито.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не є учасником цієї справи у розумінні частини 3 статті 42 ЦПК України або представником учасника, як свідок, питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки у цій справі не вирішувались, тобто вона не належить до осіб, яких процесуальний закон наділив правом на апеляційне оскарження судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_2 - адвокат Хурсенко С. О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає порушення норм процесуального права та посилається на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 127/25395/18.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що дочка ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 звернулася із заявою до КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" з проханням про прийняття на лікування її батька ОСОБА_1 у зв'язку з погіршенням його психічного стану, застосування фізичної сили для вирішення конфліктів, постійні звинувачення та погрози. Зважаючи на те, що він становив небезпеку для неї та членів їхньої сім'ї, необхідно було примусово госпіталізувати його до КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня".

Вважає, що ухвалою суду першої інстанції прямо вирішується питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_2, оскільки у разі незадоволення заяви КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" та не проходження лікування ОСОБА_1 подальше проживання разом із ним буде небезпечним для неї та інших членів родини.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 червня 2020 року дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася із заявою до КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" з проханням про прийняття на лікування її батька ОСОБА_1 у зв'язку з погіршенням його психічного стану, який звинувачував її у пошкодженні його трактора та автомобіля, погрожував їй фізичною розправою, тощо (а. с. 4).

У висновку комісії лікарів-психіатрів від 27 червня 2020 року № 45 зазначено, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, внаслідок чого вчиняє та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, його обстеження та лікування можливе лише в стаціонарних умовах, потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (а. с. 2).

У експериментально-психологічному обстеженні від 30 червня 2020 року вказано про виявлені грубі розлади емоційно-вольової та мотиваційної сфер. Зазначено про нерівномірні процеси узагальнення та абстрагування, неадекватність та невпорядкованість його поведінки (а. с. 29).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга представника

ОСОБА_2 - адвоката Хурсенка С. О. задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Згідно з частиною 3 статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно із вимогами пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після його відкриття за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Аналіз змісту пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України та пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України свідчить, що при розгляді судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в справі, суд зобов'язаний встановити, чи вирішено судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки скаржника. У випадку, якщо апеляційний суд встановить, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі в справі, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. Якщо в ході апеляційного розгляду обставини, на які посилався скаржник, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 лютого

2021 року у справі № 2-1076/10.

Заявником у цій справі є КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня", заінтересованою особою, відносно якої вирішується питання про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, є ОСОБА_1

ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1, яка зверталась до керівника

КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" із заявою про прийняття її батька на лікування, а також з апеляційною скаргою на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01 липня 2020 року. Разом з цим, повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді вона не надала та законним представником батька вона не є.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 не є учасником цієї справи у розумінні частини 3 статті 42 ЦПК України або представником учасника чи особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. Тобто вона не належить до осіб, яких процесуальний закон наділив правом на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги

ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що апеляційна скарга подана особою, яка не брала участі у справі і про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував.

Оскаржуване судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків особи, яка його оскаржує, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. При цьому рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Будь-який інший правовий зв'язок між заявником і сторонами спору не дає правових підстав для апеляційного оскарження судового рішення.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 червня

2019 року у справі № 755/12825/16-ц (провадження № 61-25004св18).

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_2 не є стороною у спірних правовідносинах і ухвалене судове рішення не впливає на її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, а КНП СОР "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" рішення суду першої інстанції не оскаржувало у апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Хурсенка С. О. залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович