Історія справи

Постанова

Іменем України

(додаткова)

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 335/10600/20

провадження № 61-6501св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про усунення перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року позов задоволено.

Визнано дії ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 протиправними.

Ухвалено вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року стягнуто з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 5 000,00 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2022 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року та додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року, додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2022 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 400,00 грн.

На обґрунтування заяви посилається на те, що Верховний Суд залишив в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, проте не вирішив питання про стягнення на користь відповідача витрат на правничу допомогу, про які він заявляв у відзиві на касаційну скаргу, який був поданий до суду касаційної інстанції разом з доказами понесених витрат на правничу допомогу 19 квітня 2023 року.

Правове обґрунтування та висновки Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 зазначено, що аналіз норм статті 126 137 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Постанова Верховним Судом прийнята 20 квітня 2023 року.

У заяві про ухвалення додаткового рішення, поданої до Верховного Суду 08 травня 2023 року, ОСОБА_1 посилається на те, що він у відзиві на касаційну скаргу, який був поданий до Верховного Суду 19 квітня 2023 року просив стягнути на його користь витрати на правничу допомогу та надав відповідні докази на підтвердження їх понесення.

Відповідно до матеріалів касаційного провадження 19 квітня 2022 року на електронну пошту Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який не скріплений кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Таким чином, надісланий 19 квітня 2023 року відзив не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню, оскільки в порушення вимог частини другої статті 183 ЦПК України не підписаний особою, яка його подала.

20 квітня 2023 року через модуль «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому заявник просив поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, касаційну скаргу залишити без задоволення, стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 18 400,00 грн.

Зазначений відзив на касаційну скаргу підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відзиві заявник посилається на те, що касаційну скаргу та ухвалу Верховного Суду від 22 серпня 2022 року ОСОБА_1 не отримував, тому 04 квітня 2023 року звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення на його адресу касаційної скарги.

07 квітня 2023 року Верховний Суд на його електронну пошту надіслав копію касаційної скарги та доданих до неї документів, які він отримав 10 квітня 2023 року, тому відзив поданий 20 квітня 2023 року у десятиденний строк.

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу є неповажними з огляду на таке.

ОСОБА_1 зареєстрований у модулі «Електронний суд». Відповідно до повідомлення про доставлення електронного листа документ в електронному вигляді касаційна скарга у справі № 335/10600/20 надісланий одержувачу ОСОБА_1 у його електронний кабінет 23 липня 2022 року.

Тому ОСОБА_1 з 23 липня 2022 року мав об`єктивну можливість у межах розумних строків подати до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, проте доказів на підтвердження обставин, які б слугували підставою для продовження строку для подання відзиву на касаційну скаргу заявник не надав.

Крім того, Верховний Суд повторно надіслав на електронну пошту ОСОБА_1 копію касаційної скарги з додатками 07 квітня 2023 року, тому останнім днем для подання відзиву було 17 квітня 2023 року.

Однак відзив на касаційні скарги подано 20 квітня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку.

Тому, відзив ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду, оскільки поданий поза межами встановленого строку, протягом якого може бути подано відзив на касаційну скаргу.

Водночас Верховний Суд враховує, що заявник у відзиві у межах строків визначених частиною восьмою статті 141 ЦПК України заявив вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу та надав докази про розмір понесених витрат. Зокрема, заявник надав додаткову угоду № 2-кс до договору від 19 грудня 2020 року № 09/12/2020, акт виконаних робіт від 17 квітня 2023 року, відповідно до якого адвокат Ключик Ю. В. надала ОСОБА_1 такі послуги: консультація (2 000,00 грн), подання відзиву (14 400,00 грн), подання заяви від 05 квітня 2023 року (1 000,00 грн), подання клопотання про пришвидшення розгляду справи (1 000,00 грн).

Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи, що відзиви у справі підлягають поверненню без розгляду, а також у матеріалах справи відсутнє клопотання про пришвидшення розгляду справи, яке зазначено у акті виконаних робіт, Верховний Суд дійшов висновку, що з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за надану правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року, додаткове рішенняОрджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2022 року - без змін, проте не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, то є підстави для ухвалення додаткової постанови про стягнення з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 126 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

Відзиви ОСОБА_1 на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року, додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2021 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2022 року повернути заявнику без розгляду.

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак