Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2019 року у справі №644/7196/18

Постанова

Іменем України

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 644/7196/18

провадження № 61-14229св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М.

Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Медікал",

треті особи: Міністерство охорони здоров'я, Державна служба України

з лікарських засобів та контролю за наркотиками,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.

Харкова від 05 лютого 2019 року

у складі судді Шевченка С. В. та постанову Харківського апеляційного суду від

27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду

з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Медікал" (далі - ТОВ "Лідер Медікал"), треті особи: Міністерство охорони здоров'я, Державна служба України

з лікарських засобів та контролю за наркотиками, про захист прав споживачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ФОП ОСОБА_3 ними придбаний протез для ендопротезування кульшового суглобу ОСОБА_2. Представником виробника є ТОВ "Лідер Медікал". Протез імплантовано позивачу 15 березня 2018 року.

Разом з цим, відповідачі не надали їм жодної інформації про технічні характеристики придбаного протезу, про його властивості, порядок використання і гарантійні зобов'язання. Відповідачі на їх запити також не надають інформацію щодо придбаного протезу, його основних характеристик та умов експлуатації. Через ненадання повної інформації про придбаний товар вони вимушені звертатись до суду.

Вважають, що їм була спричинена моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях і страху при користуванні протезом.

У зв'язку з цим просили зобов'язати відповідачів надати письмову інформацію про основні властивості придбаного протезу, умови його використання, дату виготовлення, гарантійні зобов'язання виробника, правила та умови ефективного та безпечного використання продукції, строк придатності, відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, найменування та місцезнаходження виробника чи підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій споживача. Крім того, просили стягнути з відповідачів

у солідарному порядку 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 лютого

2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, мотивоване тим, що позивачами не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

ОСОБА_1 не є належним позивачем, так як не є споживачем придбаного товару.

Порушень прав ОСОБА_2 на отримання інформації щодо товару

в порядку статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" не встановлено.

На момент придбання товару ОСОБА_4 мала достатню інформацію щодо його якості та інших характеристик і відомостей, що дозволило їй прийняти рішення про прийнятну якість товару і можливість його придбання.

З урахуванням специфіки придбаного товару і способу його використання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, прийняли до уваги доводи відповідачів, що більш детальна інформація щодо умов безпечної

і коректної експлуатації імплантованого ОСОБА_4 протезу має бути надана лікарем-хірургом, який проводив операцію чи лікуючим лікарем, який здійснює післяопераційне спостереження пацієнта.

Аргументи учасників справи

У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанції

в порушення вимог частини 1 , 2 , 5 статті 263 ЦПК України не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин, не перевірили усіх доказів сторін і не надала належної правової оцінки поданим доводам, не сприяли всебічному й повному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають значення для її вирішення.

Суди не звернули увагу на те, що позов містив вимоги про надання інформації/інструкції з детальними застереженнями виробника на конкретну модель товару, який реалізований позивачу, зокрема, які обов'язкові умови використання товару; можливі наслідки для позивача, які наступають в разі невиконання цих обов'язкових умов та правил; про необхідні конкретні дії, які має вчиняти позивач після закінчення встановленого виробником строку користування цим товаром-протезом.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували норми матеріального права, якими регулюються правовідносини та які підлягали застосуванню, зокрема постанова Кабінету Міністрів України від 02 жовтня

2013 року № 753, якою затверджено технічний регламент щодо медичних виробів.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу - задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати, справу направити на новий об'єктивний розгляд, посилаючись на те, що вказані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 01 березня 2018 року ОСОБА_2 придбала

у ФОП ОСОБА_3 набір для протезування: безцементний тотальний ендопротез з головкою Ceram Teста чашкою 3-Д з трабекулярного титану, вартістю 62 500 грн.

Виробником протезу є компанія Бейджинг АК Медікал Ко ЛТД, представником якої в Україні є ТОВ "Лідер Медікал".

Придбаний ОСОБА_2 01 березня 2018 року ендопротез 15 березня

2018 року їй імплантовано.

Скарги та нарікання щодо якості протезу у ОСОБА_2 відсутні, про що зазначив ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції.

ТОВ "Лідер Медікал" надало копію сертифікату відповідності та інструкцію про застосування протезу тазостегнового суглобу, яка містить відомості про виробника протезу (п. 15), строки його експлуатації (п. 1), гарантійні зобов'язання виробника (п. 13), стислий виклад післяопераційної поведінки пацієнта (п. 9).

У частині 1 та 2 статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених частині 1 статті 11 ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства

є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений

в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до частин 1 , 4 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; 3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частині 1 статті 11 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частині 1 статті 11 ЦПК України випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

У частині 3 статті 12, частинах 1 , 5 , 6 статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частині 3 статті 12, частинах 1 , 5 , 6 статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що порушень прав ОСОБА_2 на отримання інформації до придбання ним товару в порядку статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" позивачем не доведено, скарги щодо якості протезу

у ОСОБА_2 відсутні, суди зробили правильний висновок про відмову

в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів

є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Порушень судом норм процесуального права, які призвели б до ухвалення незаконного рішення, суд касаційної інстанції не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 лютого

2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 червня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов