Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №129/2077/21
Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №129/2077/21

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 129/2077/21

провадження № 61-12173св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Гайсинська міська рада, Гайсинський міський голова Гук Анатолій Ілліч,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В., Панасюка О. С.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради, Гайсинського міського голови Гука Анатолія Ілліча про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування розпорядження про звільнення, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у липні 2022 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати незаконним його звільнення 29 червня 2021 року;

- скасувати розпорядження від 29 червня 2021 року № 145-к про звільнення його з посади директора Комунального підприємства «Гайсинводоканал» (далі - КП «Гайсинводоканал») та розірвання з ним контракту;

- поновити його на посаді директора КП «Гайсинводоканал»;

- стягнути солідарно з Гайсинської міської ради та Гайсинського міського голови Гука А. І. на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 червня 2021 року по день ухвалення судового рішення з розрахунку середньомісячної заробітної плати;

- стягнути солідарно з Гайсинської міської ради та Гайсинського міського голови Гука А. І. на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 20 000 грн;

- рішення суду в частині поновлення на посаді директора КП «Гайсинводоканал» піддати негайному виконанню.

ОСОБА_1 , Гайсинська міська рада та Гайсинський міський голова Гук А. І. у вересні 2022 року подали до суду заяву про затвердження мирової угоди.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Гайсинський районний суд Вінницької області ухвалою від 26 вересня 2022 року визнав мирову угоду між ОСОБА_1 , Гайсинською міською радою та Гайсинським міським головою Гуком А. І. на таких умовах:

- ОСОБА_1 розпорядженням Гайсинського міського голови поновлюється на посаді директора КП «Гайсинводоканал» на підставі контракту з ним від 01 березня 2019 року з наступним продовженням дії контракту з керівником комунального підприємства територіальної громади Гайсинської міської ради шляхом її переукладення строком на один рік з моменту оголошення судом ухвали про затвердження даної мирової угоди; дія цього Контракту продовжується на весь час перебування ОСОБА_1 в лавах Збройних Сил України; всі питання умов праці ОСОБА_1 , які пов`язані з його службою в Збройних Силах України вирішуються згідно з чинним законодавством України, в тому числі згідно із Законом України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України № 2352 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», частиною третьою статті 119 КЗпП України, на підставі розпорядження про увільнення від роботи ОСОБА_1 на час проходження військової служби; після повернення з лав Збройних Сил України ОСОБА_1 має право негайно приступити до виконання обов`язків директора КП «Гайсинводоканал» на умовах контракту;

- Гайсинська міська рада виплачує ОСОБА_1 оплату за вимушений прогул за період з 29 червня 2021 року по дату укладення цієї мирової угоди 26 вересня 2022 року; розмір оплати за вимушений прогул з урахуванням податків та зборів становить 460 643,56 грн (з розрахунку 1 448,56 грн за 318 робочих днів) згідно з розрахунком, що додається;

- Гайсинська міська рада зобов`язується виплатити ОСОБА_1 оплату за вимушений прогул не раніше набрання чинності ухвалою Гайсинського районного суду про затвердження мирової угоди у цій справі;

- ОСОБА_1 самостійно сплачує нарахування на заробітну плату (єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та відрахування із заробітної плати (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір) із виплаченої Гайсинською міською радою суми оплати за вимушений прогул;

- ОСОБА_1 повністю відмовляється від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди;

- Гайсинська міська рада сплачує ОСОБА_1 витрати на правову допомогу згідно з договором про правову допомогу від 15 липня 2021 року в розмірі 10 000 грн;

- сторони підтверджують, що умови мирової угоди відповідають їх волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри сторін відповідають змісту зобов`язань, визначених мировою угодою;

- провадження у справі закрив.

Роз`яснив сторонам про неможливість повторного їх звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав після набуття законної сили ухвалою про визнання мирової угоди.

Визнаючи мирову угоду та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін.

Вінницький апеляційний суд постановою від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 - адвоката Піпка А. М. задовольнив. Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2022 року скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що умовами мирової угоди порушено права та законні інтереси ОСОБА_2 , який не брав участі у розгляді справи, однак на час постановлення оскаржуваної ухвали був директором КП «Гайсинводоканал»; суд не вирішив питання про залучення його до участі у справі, а також про залучення до участі у справі КП «Гайсинводоканал», яке є юридичною особою, а укладена між сторонами мирова угода може стосуватись прав та обов`язків цієї юридичної особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Від ОСОБА_1 у грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення ОСОБА_1 посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17 та від 23 вересня 2020 року у справі № 758/7094/19.

Також апеляційний суд неправомірно вирішив, що мирова угода порушує права, свободи, інтереси ОСОБА_2 , якого не було залучено до участі у справі як третю особу без будь-якого обґрунтування та посилання на практику Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Піпка А. М. у січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною, оскільки мирова угода стосувалася безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 , оскільки на час постановлення ухвали про затвердження мирової угоди ОСОБА_2 був директором КП «Гайсинводоканал», що підтверджується контрактом з керівником КП «Гайсинводоканал» від 20 січня 2022 року, розпорядженням міського голови Гука А. І. про продовження терміну дії контракту з керівником КП «Гайсинводоканал» від 20 січня 2022 року № 07-к.

Суд першої інстанції постановляючи мирову угоду не з`ясував хто перебуває на посаді директора КП «Гайсинводоканал», чи не суперечать умови мирової угоди закону і чи не порушують права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб, зокрема директора КП «Гайсинводоканал» ОСОБА_2.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Гайсинського районного суду Вінницької області.

Цивільна справа № 129/2077/21 надійшла до Верховного Суду 17 січня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 07 квітня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

ОСОБА_2 на час постановлення ухвали про затвердження мирової угоди був директором КП «Гайсинводоканал», що підтверджується контрактом з керівником КП «Гайсинводоканал» від 20 січня 2022 року, розпорядженням міського голови Гука А. І. про продовження терміну дії контракту з керівником КП «Гайсинводоканал» від 20 січня 2022 року № 07-к.

На виконання ухвали Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2022 року розпорядженням міського голови Гайсинської міської ради Гука А. І. від 28 вересня 2022 року № 96-к ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France», заява № 13343/87) від 04 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.

Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).

Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).

Конвенція має на меті гарантію не теоретичних або ілюзорних прав, а практичних та ефективних. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначене місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Ейрі проти Ірландії», «Аїт-Мугуб проти Франції»).

Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2010 року № 18-рп/2010).

Відповідно до положень частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана норма кореспондується з приписами частини першої статті 352 ЦПК України згідно з якою учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Конструкція статті 352 ЦПК України у системному тлумаченні з частиною першою статті 17 ЦПК України, з врахуванням принципу верховенства права, складовою якого є доступ до суду, дає підстави дійти висновку, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційний перегляд справи виключно у випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

ЦПК України передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов.

Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 352 ЦПК України, повинна довести, наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Скасовуючи ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2022 року та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції затверджуючи мирову угоду та закриваючи провадження у справі не пересвідчився, що укладена між сторонами мирова угода порушує права і законні інтереси ОСОБА_2 , який на час постановлення ухвали був директором КП «Гайсинводоканал» та не був залучений до участі у справі.

Проте, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком апеляційного суду, з таких підстав.

Норма частини першої статті 352 ЦПК України розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, порівняно з учасниками справи, лише на перший погляд, оскільки особи, про які йдеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не брали участі у справі, була обумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, а площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним чи опосередкованим іншими правовідносинами.

Отже, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та інтересів та/або обов`язків цієї особи або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Аналіз оскаржуваної постанови свідчить, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 .

Вважаючи своє право порушеним, ОСОБА_2 не позбавлений можливості захистити своє порушене право шляхом звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_2 01 листопада 2022 року звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до Гайсинської міської ради, Гайсинського міського голови Гука А. І., КП «Гайсинводоканал», третя особа - ОСОБА_1 , про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, ухвалою якого від 07 листопада 2022 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Отже, ОСОБА_2 скористався правом, наданим йому чинним законодавством, для звернення до суду з відповідним позовом.

Також помилковим є посилання апеляційного суду на те, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі КП «Гайсинводоканал», яке є юридичною особою, а укладена між сторонами мирова угода може стосуватися прав та обов`язків цієї юридичної особи.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП «Гайсинводоканал» є Гайсинська міська рада.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Статуту КП «Гайсинводоканал», затвердженого рішенням 14 сесії 7 скликання Гайсинської міської ради № 7 від 21 жовтня 2016 року, оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснюється його керівником (директором). Керівник підприємства призначається на посаду та звільняється з посади міським головою шляхом укладення контракту та договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Контрактом визначається строк найму, умови його продовження, права, обов`язки та відповідальність керівника перед засновником і трудовим колективом, умови його матеріального та соціального забезпечення, умови звільнення його з посади, враховуючи гарантії, передбачені чинним законодавством України, інші умови найму за погодженням сторін.

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Гайсинської міської ради, Гайсинського міського голови Гука А. І., тобто сторонами, зокрема у цій справі є Гайсинська міська рада, яка є засновником комунального підприємства, та Гайсинський міський голова Гук А. І. , який призначає на посаду та звільняє з посади директора комунального підприємства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийА. І. Грушицький Судді:В. М. Ігнатенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк