Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.05.2023 року у справі №383/66/21
Постанова КЦС ВП від 02.05.2023 року у справі №383/66/21
Постанова КЦС ВП від 25.05.2023 року у справі №383/66/21

Постанова

Іменем України

(додаткова)

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 383/66/21

провадження № 61-12767св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усатенко В`ячеслава Юрійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Інформація про рух справи

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельної ділянки.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області

від 12 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3520884200:02:000:4510, площею 4 га, номер запису про право власності 14712102, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29802493 від 29 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Бобринецької державної адміністрації Кіровоградської області Демецькою Т. М. за

ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3520884200:02:000:4511, площею 0,102 га, номер запису про право власності 14712067, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29802464 від 29 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Бобринецької державної адміністрації Кіровоградської області Демецькою Т. М. за

ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520884200:02:000:4512, площею 3,41 га, номер запису про право власності 14712083, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29802469 від 29 травня 2016 року, проведену державним реєстратором Бобринецької державної адміністрації Кіровоградської області Демецькою Т. М. за

ОСОБА_2 .

Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3520884200:02:000:0327, площею 7,4202 га, розташовану на території Куйбишевської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 546,23 грн.

Додатковим рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2021 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 500 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня

2021 року та додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2021 року залишено без змін.

Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду

від 18 листопада 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Постановою Верховного Суду від 02 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Голованов О. П., залишено без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2021 року, додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2021 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2022 року залишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

07 травня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усатенко В. Ю., подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, які вона понесла у зв`язку з касаційним переглядом справи.

Позиція Верховного Суду

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Питання щодо розподілу судових витрат судом касаційної інстанції не вирішувалось.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної

статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60

ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

У розглядуваній справі рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року та постановою Верховного Суду від 02 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві, поданому в березні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В. Ю.навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 5 000 грн.

07 травня 2023 року адвокат Усатенко В. Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомоги у розмірі 3 000 грн, зокрема:

- договір про надання правничої допомоги від 17 серпня 2020 року, між адвокатом Усатенко В. Ю.та Гурин Г. І.;

- додаткову угоду від 07 травня 2023 року до вказаного договору між адвокатом Усатенко В. Ю.та Гурин Г. І., відповідно до якої вартість послуг з правничої допомоги в суді касаційної інстанції становить 3 000 грн;

- ордер серії ВА № 1048749 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , виданий адвокатом Усатенко В. Ю.;

- розрахунок від 07 травня 2023 року та акт приймання- передачі від 07 травня 2023 року, відповідно до яких адвокатом було надано ОСОБА_1 правничу допомогу вартістю 3 000 грн у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції та складанням відзиву на касаційну скаргу;

- квитанцію № 113 від 07 травня 2023 року про сплату ОСОБА_1 адвокатському об`єднанню «Усатенко і Усатенко» 3 000 грн на підставі договору про надання правничої допомоги від 17 серпня 2020 року та додаткової угоди до цього договору.

Таким чином, вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України заявником дотримані.

Враховуючи значення справи для сторін, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи та виконаною роботою, часом, який необхідний для виконання такої роботи адвокатом, Верховний Суд дійшов висновку про можливість компенсувати за рахунок ОСОБА_2 витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у зв`язку із касаційним переглядом справи в розмірі 3 000 грн.

Заперечень щодо неспівмірності заявленої суми від ОСОБА_2 не надходило та Верховним Судом не встановлено підстав для зменшення вказаних витрат.

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усатенко В`ячеслава Юрійовича, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта