Історія справи

Постанова КЦС ВП від 25.01.2023 року у справі №206/3255/21
Постанова КЦС ВП від 25.01.2023 року у справі №206/3255/21

Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

місто Київ

справа № 206/3255/21

провадження № 61-6846св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року, постановлену суддею Маштак К. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС»

(далі - ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», товариство) у липні 2021 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцева І. О., про визнання права вимоги, визнання нерухомого майна іпотечним, поновлення первинних записів про реєстрацію іпотеки та обтяження забороною нерухомого майна.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 25 вересня 2020 року № GL3N218881, укладеного з Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК», товариство набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590 та за усіма забезпечувальними договорами.

Стверджував, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Під час перевірки 01 липня 2021 року майнового стану боржника кредитору стало відомо, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек немає відомостей стосовно обтяження майна боржника відповідно до договору іпотеки від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590/1.

Кредитну заборгованість не погашено, кредитор не надавав згоди на зняття обтяжень, жодна з підстав для припинення іпотеки не настала, а тому є факт неправомірного зняття обтяжень та порушення прав кредитора.

У зв`язку з наведеним позивач просив суд:

- визнати за ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590/1, який зареєстрований в реєстрі за № 1335 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О., оформленим на підставі кредитного договору від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;

- поновити первинні записи про реєстрацію іпотеки та обтяження забороною нерухомого майна згідно з договором іпотеки від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590/1, який зареєстрований в реєстрі за № 1335 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О., оформлений на підставі кредитного договору від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590, а саме житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Рух справи у суді першої інстанції

Ухвалою від 01 вересня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, розпочав підготовче провадження, призначив проведення підготовчого засідання на 04 жовтня 2021 року о 9 :00 год.

Судове засідання, призначене на 04 жовтня 2021 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті у кримінальній справі, судове засідання відкладено на 26 листопада 2021 року об 11:00 год.

Позивач 12 листопада 2021 року звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів - матеріалів нотаріальної справи зі зняття іпотеки і обтяжень з нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 .

26 листопада 2021 року позивач просив розгляд справи відкласти на іншу дату, оскільки 23 листопада 2021 року йому стало відомо, що запис про скасування забезпечення предмета іпотеки знято за підробленим рішенням суду, а тому направлені запити до організацій, які знімали забезпечення; після отримання відповідей вони разом із уточненням позову будуть надані до суду.

Ухвалою від 26 листопада 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, Самарський районний суд м. Дніпропетровська постановив витребувати копії матеріалів нотаріальної справи та закінчити підготовчі дії, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 10 грудня 2021 року об 11: 00год.

Позивач 19 листопада 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до суду заяву про виправлення описки у позовній заяві - адреси розташування предмета іпотеки.

10 грудня 2021 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, просив суд:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію припинення іпотеки та припинення обтяження забороною, що зареєстровані державним реєстратором Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» згідно з рішеннями про державну реєстрацію їх прав та їх обтяжень: індексний номер 36083079 від 11 липня 2017 року (припинення іпотеки) (номер запису про іпотеку: 21329608 (спеціальний розділ)); індексний номер 36083403 від 11 липня 2017 року (номер запису про обтяження: 21329839 (спеціальний розділ)) (припинення обтяження забороною нерухомого майна);

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (14 березня 2008 року) про реєстрацію іпотеки та обтяження забороною нерухомого майна згідно з договором іпотеки від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590/1, який зареєстрований в реєстрі за № 1335 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І. О., який оформлений на підставі кредитного договору від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590, а саме житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 10 грудня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська залишив без розгляду заяву про зміну предмета позову.

Залишаючи заяву ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» про зміну предмета позову без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що заява про зміну предмета позову з додатками надійшла до суду з порушенням строку, встановленого частиною третьою статті 49 ЦПК України (10 грудня 2021 року), заяви про поновлення процесуального строку на звернення із відповідною заявою представник позивача не подав, а тому така заява підлягає залишенню без розгляду.

Також щодо заяви позивача про виправлення описки у позовній заяві суд вважав, що така заява за своєю суттю є заявою про зміну предмета позову, оскільки фактично змінюється номер об`єкта спірного нерухомого майна. Водночас цивільно-процесуальним законодавством не передбачено шляхом виправлення описки у позовній заяві змінювати предмет позову.

Постановою від 15 червня 2022 року Дніпровський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року - без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги з приводу підстав подання заяви про зміну предмета позову, якими є додаткові докази у справі, про які позивачу стало відомо після закриття підготовчого засідання, є необґрунтованими, оскільки при зверненні до суду позивач мав можливість подати всі наявні докази з поданням відповідної позовної заяви, а у разі неможливості подання доказів у встановлений законом строк - обґрунтувати поважність їх несвоєчасного подання.

Суд апеляційної інстанції врахував, що відповідно до письмових пояснень приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевої І. О. відомості, про які представнику позивача стало відомо нібито лише після закінчення строку підготовчого провадження, є у відкритому доступі і не є закритими.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» 19 липня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з порушенням норм процесуального права, визначив як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень те, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування правових висновків, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21), відповідно до яких на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду;

- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20), в якому визначено, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваниллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95);

- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 202/1275/18 (провадження № 61-2381св19), щодо порядку застосування правил пункту 2 частини другої, частини третьої статті 49 ЦПК України;

- суд першої інстанції не вирішив клопотання про відкладення розгляду справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Ухвалою від 12 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 28 грудня 2022 року призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені

пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частини друга, третя статті 189 ЦПК України).

Завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (пункти 1-3, 6 частини першої статті 189 ЦПК України).

У підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (пункти 3, 7 частини другої статті 197 ЦПК України).

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 ЦПК України, не можуть бути розглянуті у цьому підготовчому засіданні (пункт 3 частини другої статті 198 ЦПК України).

Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадку витребування нових (додаткових) доказів (пункт 4 частини п`ятої статті 198 ЦПК України).

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина третя статті 49 ЦПК України).

Зміна підстав позову передбачає заміну обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Зміна предмета позову відбувається, коли позивач висуває нові матеріально-правові вимоги до відповідача.

У справі, що переглядається, 26 листопада 2021 року у підготовчому судовому засіданні суд ухвалив задовольнити клопотання позивача про витребування доказів - копії матеріалів нотаріальної справи, закінчити підготовчі дії та закрити підготовче провадження, оскільки строки підготовчого провадження закінчилися, будь-яких заяв чи клопотань про продовження строку підготовчого провадження від сторін не надходило.

Водночас за змістом матеріалів справи позивач 26 листопада 2021 року, тобто до закриття підготовчого провадження, звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи з метою подання уточненого позову після отримання доказів від осіб, які не є учасниками справи, про обставини, які стало відомо позивачеві після подання позову, зокрема, що обтяження з предмета іпотеки, що є предметом спору, знято за підробленим рішенням суду.

Верховний Суд врахував, що суд першої інстанції не розглянув клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з метою подання уточненого позову після отримання нових доказів, на підтвердження чого представник учасника справи надав докази направлення адвокатських запитів до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради».

Аналіз змісту цього клопотання дає підстави для висновку, що за своєю суттю воно є клопотанням про продовження розгляду справи на стадії підготовчого провадження, враховуючи, що уточнення позову, зміна предмета чи підстав, збирання доказів здійснюються саме на цій стадії судового процесу.

Наведеного суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, дійшли помилкових висновків, що позивач не просив суд продовжити підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача 26 листопада 2021 року не був присутній, проте, звернувшись до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, навівши відповідне обґрунтування, мав розумні очікування, що таке клопотання буде задоволене судом, оскільки завдання підготовчого провадження у справі, що переглядається, станом на 26 листопада 2021 року (єдине проведене підготовче засідання) не були досягнуті.

Також матеріали справи не містять доказів направлення учасниками справи протокольної ухвали суду про закінчення підготовчих дій та закриття підготовчого провадження, а тому позивач, враховуючи заявлення клопотання про відкладення розгляду справи (фактично про продовження підготовчого провадження), не міг безумовно знати про те, що підготовче провадження закрито та суд призначив розгляд справи по суті.

Підсумовуючи, Верховний Суд встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали, що позивач не просив продовжити підготовче провадження у справі, відповідне клопотання суд першої інстанції не розглянув, не надав оцінки доводам позивача про наміри уточнити позов та подати нові докази про обставини, які стали відомі йому після відкриття провадження у справі.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що такі обставини є загальновідомими та не є закритими, а тому позивач мав раніше дізнатися про них, Верховний Суд відхиляє, оскільки в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек не наводяться відомості про те, що обтяження з предмета іпотеки зняті за підробленим рішенням суду, про що позивач дізнався з відповіді суду. Крім того, суди мали врахувати, що позивач просив відкласти розгляд справи для подання уточненого позову у підготовчому засіданні, що відповідало б правилам статті 49 ЦПК України.

Окрім клопотання про відкладення розгляду справи, яке не розглянув суд першої інстанції, з урахуванням ухвали від 26 листопада 2021 року про витребування доказів у справі, у суду першої інстанції були підстави для оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні, що відповідає правилу пункту 4 частини п`ятої статті 198 ЦПК України, чого не врахував суд першої інстанції, закінчуючи підготовчі дії та закриваючи підготовче провадження у справі.

Верховний Суд погоджується з судом першої інстанції, що станом на 26 листопада 2021 року закінчився процесуальний строк проведення підготовчого провадження у справі. Водночас суд вправі був та за усіма обставинами повинен був продовжити його, оскільки завдання підготовчого провадження виконані не були, зокрема, позивач з об`єктивно існуючих причин остаточно не визначив предмет позову та позовні вимоги, у справі не були визначені обставини, які підлягають встановленню, не були зібрані відповідні докази, враховуючи їх витребування у цьому підготовчому засіданні ухвалою суду, а також представник позивача повідомив суду про наміри уточнити позовні вимоги та подання доказів у майбутньому, на підтвердження чого надав до суду докази направлення адвокатських запитів.

Вирішуючи питання прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову, поданої після закриття підготовчого провадження, суд першої інстанції повинен був врахувати, що таку заяву позивач подав у наступне судове засідання, призначене на 10 грудня 2021 року, тобто на 14 день після закриття підготовчого провадження, до якої додав відповіді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року та Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» від 07 грудня 2021 року, що доводить добросовісну поведінку позивача та подання уточненого позову у розумні строки після отримання нових доказів, про що він і зазначав у клопотанні про відкладення розгляду справи, призначеного на 26 листопада 2021 року.

Залишаючи заяву про зміну предмета позову без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, діяв з надмірним формалізмом, врахувавши лише, що заяву подано після закінчення процесуального строку - після закриття підготовчого провадження, не взявши до уваги, що представник позивача обґрунтовано просив відкласти підготовче судове засідання, призначене на 26 листопада 2021 року, повідомив суд про наміри подати уточнений позов разом із новими доказами щодо обставин, про які йому стало відомо після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», від 01 березня 2002 року, заява № 48778/99, § 25).

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року, № 2672/03 і 69829/01).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права на звернення до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваниллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами певних визначених законом процедур, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява № 28090/95; від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заява № 38366/97; від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07).

Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 520/11358/15-ц

(провадження № 61-1397св19)).

З таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду, що призвело до порушення права позивача на доступ до суду. Залишаючи заяву про зміну предмета позову без розгляду, суди не врахували процесуальну поведінку позивача, зокрема, що позивач повідомляв суд про намір подати уточнений позов, просив у зв`язку з цим відкласти розгляд справи та звернувся до суду із заявою про зміну предмета позову у розумні строки, після отримання необхідних доказів, які додав до заяви.

Щодо заяви про виправлення описки у позові

В оцінці доводів касаційної скарги щодо вирішення судами заяви позивача про виправлення описки Верховний Суд дійшов висновків, що така заява за своєю суттю не є зверненням про зміну предмета позову, а є уточненням позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що між сторонами виникли правовідносини з договору іпотеки від 14 березня 2008 року № 014/3729/2/11590/1, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; доводами про існування інших цивільних відносин позивач вимоги свого позову ані у первісно поданій заяві, ані в заяві про уточнення позову чи зміну предмета позову не обґрунтовував.

Звертаючись до суду з позовом у первісній редакції, позивач дійсно допустив описку, зазначивши, що предмет іпотеки розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву про виправлення описки у позовній заяві суд фактично повинен був оцінити як уточнення позову, а не як зміну предмета позову, оскільки це не стосується інших правовідносин між сторонами спору.

Залишаючи таку заяву без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували дійсної правової природи поданої заяви, не встановили, що є предметом спору у справі, що переглядається, помилково вважали, що виправленням описки у номері будинку, який є предметом іпотеки, позивач змінив предмет позову.

Підсумовуючи, Верховний Суд встановив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заява про виправлення описки у позовній заяві є заявою про зміну предмета позову є помилковими та свідчать до надмірний формалізм, допущений судами під час вирішення питання про прийняття заяви про виправлення описки у позовній заяві.

Враховуючи викладені висновки Верховного Суду про порушення, допущені судом першої інстанції під час розгляду справи у підготовчому провадженні, та невирішення питання про відкладення розгляду справи для подання уточненого позову та нових доказів, питання про прийняття заяви про виправлення описки як заяви про уточнення позовних вимог суд першої інстанції повинен повторно вирішити після направлення Верховним Судом справи для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Надавши оцінку доводам касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, Верховний Суд встановив, що, залишаючи заяву про зміну предмета позову без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного процесуального рішення у справі.

У зв`язку з наведеним оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Розподіл судових витрат

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» задовольнити.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко