Постанова

Іменем України

24 липня 2020 року

м. Київ

справа № 128/2734/17

провадження № 61-7334св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

особа, яка звернулася до суду із заявою про роз`яснення судового рішення- ОСОБА_1 , позивач - ОСОБА_2 ,відповідач - ОСОБА_1 ,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року

у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Денишенко Т. О., Оніщука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 22 грудня 2010 року належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями на

АДРЕСА_1 та на підставі державного акта на право власності на землю від 21 квітня 2006 року - земельна ділянка площею 0,1275 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку.

З 1997 року між ділянкою позивача та ділянкою на

АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , існувала металева огорожа висотою 120 см. У період

2015-2016 років відповідач без погодження з позивачем демонтував вказану огорожу й у порушення пункту 3.19 державних будівельних норм (далі - ДБН) 360-92 і пункту 6.7 Правил планування та забудови сіл і селищ, затверджених рішенням 14 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради, встановив паркан із металевого профілю на металевому каркасі і бетонному підмурку висотою 200-250 см, що затіняє його земельну ділянку та будинок. Крім того, ОСОБА_1 впритул до вказаної огорожі звів некапітальну споруду - теплицю з металевого каркасу з водовідвідним жолобом, вода з якого стікає під фундамент його будинку та підвальне приміщення, що призводить до руйнування будинку.

Разом з тим, відповідачем без погодження з позивачем та у порушення норм ДБН Б.2.4-1-94, на відстані 1-1,5 м від спільної межі висаджено 10 молодих фруктових дерев, що підтверджено актом комісії місцевої ради.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_2 , з урахуванням збільшених позовних вимог, просив суд усунути перешкоди у користуванні будинком та земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати паркан із суцільного металевого профілю на металевому каркасі та бетонній основі та теплицю із металевого каркасу; пересадити на відстань не менше 5 м від межі між земельними ділянками 10 молодих фруктових дерев, висаджених на належній йому земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02 липня

2019 року (у складі судді Саєнко О. Б.) у задоволенні позову

ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факти чинення перешкод у користуванні належним позивачеу будинком та земельною ділянкою, зведеним відповідачем парканом, теплицею та насадженням дерев.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року

(у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Денишенко Т. О., Оніщука В. В.) рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 липня

2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_2 належним йому житловим будинком та земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати частину паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі, а також пересадити 10 фруктових дерев, розташованих на земельній ділянці на АДРЕСА_1 на відстань не менше 5 м від межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, відмовляючи

у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання знесення теплиці, суд першої інстанції вірно виходив із того, що остання є не будівлею капітального типу, а є тимчасовою спорудою, призначеною для сезонного користування.

Також, оскільки висота паркану із металевого профілю (порівняно

із нормами, яких дотримувались раніше у даній місцевості - 1,3 м)

є зависокою що, перешкоджає санітарним нормам й правилам забезпечення інсоляцією будівель, територій житлової забудови та провітрювання, тому металевий профіль паркану повинен бути демонтований.

Щодо бетонного фундаменту, то оскільки спору щодо межі між сторонами немає, бетонний фундамент паркану на межі використовувався тривалий час обома сторонами і жодним чином не чинить позивачу перешкод у користуванні будинком і земельною ділянкою, а також те, що він може в майбутньому використовуватись за призначенням для зведення на ньому паркану, який відповідатиме санітарним нормам щодо забезпечення належної інсоляції, провітрювання тощо, то вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Короткий зміст заяви про роз`яснення судового рішення

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року.

Заява мотивована тим, що постанова апеляційного суду є незрозумілою в частині зобов`язання відповідача демонтувати частину паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі та підлягає роз`ясненню в частині визначення конкретної частини паркану, який підлягає демонтажу. Так, паркан у вигляді металевого профілю на металевому каркасі висотою 1,8 м знаходиться по периметру всього будинковолодіння відповідача та не може бути знесений в цілому, у зв`язку з чим виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року є неможливим.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд роз`яснити постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Оскаржуваною постановою Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року задоволено.

Роз`яснено, що у постанові Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року йшлось про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 житловим будинком та ділянкою шляхом демонтажу за власний рахунок частини паркану у вигляді металевого профілю до висоти 1,5 м вздовж межі із земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є усунення перешкод у користуванні будинком шляхом демонтажу частини паркану та пересадження дерев, що розташований вздовж межі із земельною ділянкою на АДРЕСА_1 . Оскільки саме зазначені об`єкти є перешкодами у користуванні ОСОБА_2 належними йому на праві власності житловим будинком та земельною ділянкою, тому постанова Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року підлягає роз`ясненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 21 квітня 2020 року, ОСОБА_2 просить змінити постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року, виключити з її резолютивної частини слова: «до висоти 1,5 м», посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, роз`яснюючи постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, апеляційний суд вийшов за межі змісту вказаного судового рішення, а також за межі заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що з 2006 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1275 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель на АДРЕСА_1 , та з 2010 року - житлового будинку за вказаною адресою, у якому він проживає. Власником суміжного будинку з 2011 року та з 1996 року земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 ,

є ОСОБА_1 .

Вказані будинковолодіння на час розгляду справи розділяє по усій межі паркан на бетонному фундаменті у вигляді металевого профілю на металевому каркасі, висотою 2-2,5 м, у залежності від рівня ґрунту.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Виходячи із змісту положень зазначених норм, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, ОСОБА_1 вказував, що у постанові Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року не зазначено, яку саме частину паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі має демонтувати відповідач.

Задовольняючи заяву про роз`яснення судового рішення, апеляційний суд виходив з того, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Встановивши, що у постанові Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року не зазначено, яку саме частину паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі має демонтувати відповідач, апеляційний суд обґрунтовано задовольнив заяву про роз`яснення постанови Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року із зазначенням

про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 житловим будинком та ділянкою шляхом демонтажу за власний рахунок частини паркану у вигляді металевого профілю до висоти 1,5 м вздовж межі із земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

Доводи касаційної скарги про те, що, роз`яснюючи постанову Вінницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, апеляційний суд вийшов за межі змісту вказаного судового рішення, а також за межі заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається із заяви про роз`яснення судового рішення, ОСОБА_1 вказує, що йому направлено вимогу державного виконавця щодо демонтажу частини паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі. Проте, паркан у вигляді металевого профілю на металевому каркасі висотою 1,8 м знаходиться по периметру всього будинковолодіння на АДРЕСА_1 . Таким чином, заявнику є незрозумілим, яку саме частину паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі необхідно демонтувати.

У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції наведено обґрунтування необхідності демонтажу за власний рахунок відповідної частини паркану у вигляді металевого профілю на металевому каркасі до висоти 1,5 м вздовж межі із земельною ділянкою позивача, що відображено також і у постанові про роз`яснення судового рішення апеляційного суду.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки апеляційним судом не порушено норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький І. В. Литвиненко