Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.07.2018 року у справі №361/4346/17

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 361/4346/17-ц

провадження № 61-38204св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

заінтересована особа - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турчина Олена Сергіївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 травня 2018 року у складі судді

Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі -

ПАТ "Родовід Банк" звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

Турчиної О. С., заінтересована особа - ОСОБА_1

Скарга мотивована тим, що 13 листопада 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі № 361/3573/14-ц за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

15 червня 2015 року на підставі вказаного рішення суду банк отримав виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості, на підставі якого державним виконавцем відділу ДВС відкрито виконавче провадження № ~organization0~ з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

22 березня 2017 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

Турчиною О. С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, посилаючись на те, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення суми заборгованості.

Копію цієї постанови банк одержав 05 липня 2017 року.

Як стягувач у зазначеному виконавчому провадженні ПАТ "Родовід Банк" вважає, що вказана вище постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № ~organization1~ винесена головним державним виконавцем Турчиною О. С. незаконно, з порушенням норм матеріального права. Державним виконавцем не вчинено усіх передбачених законом дій для виконання рішення суду, а тому постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада

2017 року у задоволенні скарги ПАТ "Родовід Банк" відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Родовід Банк" подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" залишено без руху та встановлено строк десять днів із моменту отримання ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 травня 2018 року відмовлено ПАТ "Родовід Банк" у відкритті провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області

від 09 листопада 2017 року.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі апеляційний суд виходив із того, що банк подав апеляційну скаргу з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 294 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року ПАТ "Родовід Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд мав застосувати не норми ЦПК України у попередній редакції про п'яти денний строк оскарження, а норми ЦПК України у новій редакції, оскільки оскаржувану ухвалу банк отримав 12 березня 2018 року, тобто під час дії вже нової редакції ЦПК України, адже під час дії кодексу у попередній редакції заявник не міг знати про існування оскаржуваного рішення та застосувати норми ЦПК України у попередній редакції.

Станом на час розгляду цієї справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ПАТ "Родовід Банк".

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з огляду на таке.

Як убачається із матеріалів справи, у квітні 2018 року не погоджуючись з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2017 року

ПАТ "Родовід Банк" подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2018 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме вказати поважні інші підстави для поновлення зазначеного строку.

Ухвала апеляційного суду направлена на адресу заявника та отримана ним

16 квітня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 травня 2018 року відмовлено ПАТ "Родовід Банк" у відкритті провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області

від 09 листопада 2017 року.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався нормами частини 2 статті 294 ЦПК України й виходив із того, що заявник не виконав вимог ухвали Апеляційного суду Київської області

від 07 травня 2018 року щодо наведення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Нормативно-правове обґрунтування

Частиною 2 статті 294 ЦПК України 2004 року передбачалось, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до підпункту 13 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто при оскаржені в апеляційному порядку рішень суду першої інстанції, ухвалених до набрання чинності (15 грудня 2017 року) новою редакцією процесуального закону, строки на оскарження обчислюються за ЦПК 2004 року.

Згідно з частинами 3 , 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частинами 3 , 4 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частинами 3 , 4 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, апеляційний суд, установивши, що у заяві про поновлення строку не зазначено поважних причин пропуску строку, які б давали підстави апеляційному суду поновити його та у встановлений судом строк заявником не подано заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк".

Такий висновок суду відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 - ВР, якою гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справі, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та

N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи "Олександр Шевченко проти України" 26 квітня 2007 року, справа "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип правової визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справа "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Доводи касаційної скарги про те, що суд мав застосувати не норми ЦПК України у попередній редакції про п'яти денний строк оскарження, а норми ЦПК України у новій редакції, оскільки оскаржувану ухвалу банк отримав 12 березня 2018 року, тобто під час дії вже нової редакції ЦПК України, адже під час дії кодексу у попередній редакції заявник не міг знати про існування оскаржуваного рішення та застосувати норми ЦПК України у попередній редакції, не заслуговують на увагу, оскільки заявником не застосовано підпункт 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Частинами 3 та 4 статті 406 ЦПК Українивизначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик