Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2019 року у справі №638/18089/17

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 638/18089/17

провадження № 61-14977св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

за позовом ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Харківська міська рада,

треті особи - Шоста Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2,

за позовом ОСОБА_2

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі - ОСОБА_1, Харківська міська рада,

третя особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року в складі колегії суддів Кіся П. В., Хорошевського О. М. Яцини В.

Б. та ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року про виправлення описки в складі колегії суддів Кіся П. В., Хорошевського О. М. Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Харківської міської ради, в якому просив встановити факт родинних відносин, а саме: що він є двоюрідним братом ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, грошові кошти в АТ "УкрСиббанк" в сумі 4 215,46 грн та в ПАТ "Мегабанк" у сумі 88 003,63 грн, у зв'язку з чим він звернувся до Шостої Харківської державної нотаріальної контори з заявою при прийняття спадщини.

05 вересня 2017 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 надана відповідь про те, що наданих документів недостатньо для встановлення родинного зв'язку між ним та ОСОБА_3.

Позивач зазначив, що спільними родичами його та ОСОБА_3 є дід та баба - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дочка, від шлюбу яких були народжені доньки: ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_6), яка є його матір'ю, та ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_8), яка є матір'ю померлого ОСОБА_3

09 квітня 2018 року третя особа ОСОБА_2 звернулася з позовом до Харківської міської ради та ОСОБА_1 і просила встановити факт родинних відносин, а саме: що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина. У встановлений законом строк вона звернулася до Шостої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй нотаріусом було запропоновано подати документи, які підтверджують родинні відносини між нею та ОСОБА_3.

Вказує, що вона та ОСОБА_3 мають спільних бабу ОСОБА_9 та діда ОСОБА_10. На підтвердження родинного зв'язку з померлим надала відповідні документи та експертний висновок від 12 липня 2017 року щодо розбіжностей між документальними засобами, також посилалася на те, що факт родинних відносин може бути засвідчений показаннями свідків.

Протокольною ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2018 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено:

- встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1;

- встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільні баба ОСОБА_5 та дід ОСОБА_4, від шлюбу яких були народжені дочки: ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_6) та ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_8), матір'ю позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_6), а матір'ю померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_8 (дівоче прізвище ОСОБА_8), тобто позивач та ОСОБА_3 є двоюрідними братами.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що мати позивача ОСОБА_12 (дівоче прізвище ОСОБА_12) та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_14 рідні брат та сестра.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційні скарги Харківської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено; рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявні в матеріалах справи документи не містять належних та допустимих доказів спорідненості ОСОБА_3 з позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року виправлено описку в постанові Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, виключивши з другого абзацу резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року помилково зазначене слово "частково".

Аргументи учасників справи

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, просить скасувати її в частині відмови в задоволенні його позову як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і залишити в цій частині в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про те, що ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів того, що він та ОСОБА_3 є двоюрідними братами, адже мати позивача та мати ОСОБА_3 є рідними сестрами, що підтверджується однаковими прізвищами та по батькові.

У серпні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року про виправлення описки.

Просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційні скарги мотивовано тим, що апеляційний суд не дослідив належним чином докази у справі, а саме безпідставно не взяв до уваги висновок лінгвістичної експертизи від 12 лютого 2019 року, який підтверджує, що мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою. Вказує, що апеляційний суд, виправивши описку у своїй постанові, порушив норми процесуального права, оскільки проголошена вступна та резолютивна частина постанови апеляційного суду відрізняється від складеного повного тексту постанови, що відповідно до статті 296 ЦПК України не є опискою або арифметичною помилкою. Крім того, питання про виправлення описки апеляційний суд вирішив без належного повідомлення та виклику сторін у справі.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Ухвалами Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_2.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що до Шостої Харківської державної нотаріальної контори звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, і кожному із них відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину з підстав недостатності доказів, що підтверджують родинний зв'язок зі спадкодавцем.

З наданих сторонами доказів суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками якого є ОСОБА_14 та ОСОБА_8.

Батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_17 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Метричний запис про народження ОСОБА_8 у метричних книгах церков слободи Печеніги Вовчанського повіту Харківської губернії за 1908-1909 роки відсутній (відповідь Державного архіву Харківської області Харківської обласної державної адміністрації від 01 серпня 2017 року № 01-29/31797).

Батьками ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 є ОСОБА_21 та ОСОБА_12, прізвище якої до реєстрації шлюбу було ОСОБА_12.

Згідно проведеної перевірки архіву органів РАЦС по селищу Уразово Валуйковского району Белгородскої області запис про народження ОСОБА_12 за період 01 січня 1925 року по 31 грудня 1925 року відсутній.

Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/462-а від 12 липня 2017 року, імена "ОСОБА_10 ", по-батькові "ОСОБА_14" та "ОСОБА_14", у документах, наданих для експертизи, є ідентичними; розбіжності між документальними записами виникли внаслідок фіксації в різних документах форм імені та по батькові від варіантів особового імені спільного етимологічного походження з подальшою фіксацією патронімічних форм цих офіційних варіантів у різних документах однієї особи, у зв'язку з чим ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_14 та ОСОБА_14 - одна й та сама особа.

Відповідно до свідоцтва про народження (повторне) серія НОМЕР_2 батьками ОСОБА_14 є ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які ОСОБА_2 вважає своїми дідусем та бабусею, оскільки у її мами до одруження було прізвище ОСОБА_12.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційних скарг колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу пр виправлення описки не підлягає задоволенню, на постанову апеляційного суду підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Щодо оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статті 389 ЦПК України (частина 2 статті 1223 ЦК України).

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Позитивні юридичні факти, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частинами 1 -2 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Предметом позову ОСОБА_1 є встановлення факту родинних відносних, а саме, що він є двоюрідним братом ОСОБА_3 по лінії матері. Предметом доказування таких обставин є факт того, що його мати була рідною сестрою матері ОСОБА_3.

Апеляційний суд на підставі наданих сторонами доказів установив, що батьками спадкодавця ОСОБА_3 є ОСОБА_14 та ОСОБА_8.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_17 та ОСОБА_6, батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (" ОСОБА_4 и законная жена его ОСОБА_5 дочь" - як у документі), які відповідно є дідом та бабою ОСОБА_1 по лінії матері.

Оскільки у метричних книгах церков слободи Печеніги Вовчанського повіту Харківської губернії за 1908-1909 роки метричного немає запису про народження ОСОБА_8, правильним є висновок апеляційного суду про неможливість установити родинний зв'язок між ОСОБА_8 та ОСОБА_6. ОСОБА_17 на підтвердження вказаних обставин будь-яких інших доказів не надав і на інші обставини в обґрунтування своїх вимог не посилався.

За таких обставин правильним є висновок апеляційного суду про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають спільних бабу ОСОБА_5 дочку та діда ОСОБА_4, у зв'язку з чим суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, апеляційний суд, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов правильного висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є дітьми рідних брата та сестри, оскільки відстежити родинний зв'язок між ОСОБА_12 (матір ОСОБА_2) та ОСОБА_14 (батько спадкодавця) неможливо, адже в управлінні РАЦС Белгородської області відсутній актовий запис про народження ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, а інших належних доказів на підтвердження цієї обставини ОСОБА_2 не надано.

Апеляційний суд, установивши, що у свідоцтві про народження серія НОМЕР_2 прізвище, ім'я та по батькові народженого ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено російською мовою "ОСОБА_14" та у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_3 прізвище, ім'я та по батькові померлого зазначено російською мовою "ОСОБА_14", обґрунтовано не взяв до уваги експертний висновок від 12 липня 2017 року про те, що імена ОСОБА_10, рос. ОСОБА_10, та ОСОБА_14, рос. ОСОБА_14, у документах наданих для експертизи, є ідентичними, оскільки фіксація в різних документах однієї особи орфографічно відмінних українських записів особового імені (та похідного імені по батькові) іншомовного походження внаслідок застосування відмінних принципів при міжмовному перетворенні імені, оскільки наведені у ньому відомості дають підстави для висновку про ідентичність імені, а не про спорідненість людей.

За таких обставин апеляційний суд, установивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали суду належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_3 є їх двоюрідним братом, зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про встановлення факту родинних зв'язків.

У спорі про спадкування належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) вказав, що визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.

Відповідачами за позовом про встановлення факту родинних відносин мають бути особи, які мають цивільно-правовий інтерес або право на спадкування майна померлого, і саме за такого суб'єктного складу має вирішуватися заявлений позов.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

У справі, що переглядається, належними відповідачами за вимогами про встановлення факту родинних відносин мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а за їх відсутності - Харківська міська рада.

Суди встановили, що окрім ОСОБА_2, яка претендує на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, заяву при прийняття спадщини у визначений статтею 1270 ЦК України строк подав ОСОБА_1, якому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності родинних відносин зі спадкодавцем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

За таких обставин ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_2, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 необхідно відмовити з цієї підстави.

Щодо оскарження ухвали апеляційного суду від 19 липня 2019 року про виправлення описки

Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За таких обставин доводи касаційної скарги про розгляд питання про виправлення описки без належного повідомлення ОСОБА_32 не заслуговують на увагу.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу. Це помилки, які зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань, зазначення дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що 03 липня 2019 року суд апеляційної інстанції проголосив постанову Харківського апеляційного суду (вступну та резолютивну частини), у якій зазначив про часткове задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а при виготовленні повного тексту постанови вказав, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Ухвалою від 19 липня 2019 року про виправлення описки в постанові Харківського апеляційного суду 03 липня 2019 року суд апеляційної інстанції виправив допущення неправильного зазначення в резолютивній частині постанови щодо обсягу задоволення апеляційних скарг, та відповідно виправлено допущену описку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального закону вніс відповідні виправлення у прийняту ним постанову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ухвалена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 412 ЦПК України є підставою для зміни її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов правильного по суті висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення факту родинних відносин, проте помилився щодо мотивів такої відмови відносно заявлених позовних вимог до ОСОБА_1, оскаржена ОСОБА_1 постанова Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року в цій частині підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року залишити без задоволення, на постанову Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року залишити без змін.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 липня 2019 року про виправлення описки залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов