Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №727/5547/17

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 727/5547/17

провадження № 61-15224св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюк Владислав Сергійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 вересня 2017 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року у складі суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.

С. про внесення до загального реєстру вкладників на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Позовна заява мотивована тим, що 07 липня 2014 року між ним та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладений договір про банківський вклад (депозит) "Стандарт" на 3 місяці в національній валюті. За умовами договору ОСОБА_1 вніс грошові кошти в сумі 55 000 грн на вкладний рахунок під проценти за ставкою 24 % річних на строк до 07 жовтня 2014 року. Внесення коштів та дійсність договору підтверджується квитанцією про здійснення касової операції від 07 липня 2014 року.

Позивач вказує, що з метою припинення дії договору та повернення суми депозитного вкладу із нарахованими процентами він звернувся до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", проте вклад йому у повному обсязі не повернуто.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідачів внести його до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладним рахунком №2630.6.288401.001 про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" на 3 місяці в національній валюті за № 300131/80645/3-14 у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 вересня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит"
Валендюка В. С. внести ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладним рахунком № 2630.6.288401.001 про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" на 3 місяці в національній валюті за № 300131/80645/3/14 у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є вкладником ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і його необхідно включити до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" як особу, яка має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів у розмірі 40 000 грн за депозитним договором.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У серпні 2019 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи, у зв'язку з чим дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Суди залишили поза увагою, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу.

01 жовтня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу Коротенку Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 07 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладений договір № 300131/80645/3-14 про банківський вклад (депозит) "Стандарт" на 3 місяці в національній валюті, згідно з умовами якого позивач вніс грошові кошти в сумі 55 000 грн на вкладний рахунок № 2630.6.288401.001 під проценти за ставкою 24 % річних на строк до 07 жовтня 2014 року, відповідно до квитанції № 9 про здійснення касової операції від 07 липня 2014 року.

17 вересня 2015 року відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 612 "Про віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно із цим рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року (включно) та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

За заявою позивача від 04 листопада 2014 року відділенням № 87 Західного РД "Банк "Фінанси та Кредит" достроково повернуто частину банківського вкладу в розмірі 15 000 грн. Залишок вкладу з врахуванням відшкодування ОСОБА_1 гарантованої суми становить 40 000 грн.

21 січня 2016 року позивач направив Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" кредиторську вимогу про повернення коштів, яка у добровільному порядку виконана не була. До загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_1, як особа, яка має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів у розмірі 40 000 грн, включений не був.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі "Безімянная проти Росії" (заява № 21851/03) Європейський суд з прав людини наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач оскаржує дії банку щодо невнесення інформації про нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною 2 статті 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Закон України "Про банки і банківську діяльність", а також Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є основними правовими актами в регулюванні відносин щодо визнання банку неплатоспроможним.

У справі, яка переглядається, суди не звернули уваги на те, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує дії щодо невнесення інформації про нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Закон установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених частин 1 та 2 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Перелік функцій, що їх виконує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, наведений у частині 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому частині 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це працівник фонду, який від імені фонду та в межах повноважень, передбачених пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та/або делегованих фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду відповідно до вимог частини 1 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів фонду станом на день початку процедури виведення фондом банку з ринку.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ним банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті фонду (частина 3 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку.

Отже, спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є публічно-правовим і пов'язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування.

Тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 р. у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 р. у справі № 820/3770/16 та від 23 січня 2019 р. у справі № 285/489/18-ц, а також у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/4059/16-ц від 20 червня 2019 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами 1 та 2 статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених Частинами 1 та 2 статті 414 ЦПК України. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених Частинами 1 та 2 статті 414 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв'язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

При цьому колегія суддів суддів зауважує, що з огляду на приписи пункту 3 частини 6 статті 403 ЦПК України відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 255, 400, 402, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 18 січня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича про внесення до загального реєстру вкладників на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, закрити.

Повідомити ОСОБА_1, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

П. Курило