Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2020 року у справі №521/21388/19

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 521/21388/19

провадження № 61-15990св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

особа, яка звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження - ОСОБА_1 позивач - Приватне підприємство "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс", відповідач - ОСОБА_1,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду

від 28 вересня 2020 року у складі судді Комлева О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс" (далі - ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс") до ОСОБА_1 про спонукання до проведення розрахунків за проведену роботу.

Заява мотивована тим, що 09 листопада 2001 року ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс" звернулося до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з неї матеріальну шкоду за проведену роботу у розмірі 2 650 грн, що в еквіваленті становить 500 доларів США; моральну шкоду - 5 000 грн; забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру

АДРЕСА_1, яка є власністю ОСОБА_1.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада

2001 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 07 липня 2005 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2001 року, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, скасовано.

У 2017 році ОСОБА_1 стало відомо, що арешт, накладений у 2001 році на її квартиру, знятий не був. На її запит до суду про надання копії ухвали суду від 07 липня 2005 року про скасування арешту, повідомлено, що справу в архіві не знайдено, у зв'язку з чим було роз'яснено звернутися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд відновити втрачене провадження в частині накладення арешту ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2001 року

та в частині зняття арешту ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 07 липня 2005 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси (у складі судді

Мазун І. А.) від 13 липня 2020 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, оскільки жодного процесуального документу у цій справі в архіві суду немає, що не позбавляє заявника звернутися до суду за місцезнаходженням майна з позовною заявою про скасування запису про обтяження об'єкту нерухомого майна або іншим способом, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 13 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі апеляційного суду

від 14 серпня 2020 року, не усунуті (не сплачено судовий збір), тому апеляційна скарга підлягає поверненню, як неподана.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 28 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відсутність ОСОБА_1 за адресою, яку вона вказала в апеляційній скарзі, не відповідає дійсності, оскільки заявник проживала і проживає за вказаною адресою.

Відповідно до частини 9 статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених частини 9 статті 128 ЦПК України, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Таким чином, апеляційним судом порушено норми процесуального права та положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що позбавило скаржника усунути недоліки апеляційної скарги, тому висновки апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги

ОСОБА_1, як неподаної, є передчасними.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ПП "Агентство по торгівлі нерухомістю "Альянс" до ОСОБА_1 про спонукання до проведення розрахунків за проведену роботу.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13 липня 2020 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Запропоновано скаржнику надатидокументи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали (а. с. 88-89).

Належно завірену копію ухвали Одеського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху направлено на адресу ОСОБА_1, яка зазначена в позовній заяві та апеляційній скарзі

(а. с. 1,69). Поштове відправлення повернулось до апеляційного суду з відміткою пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою", тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 13 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами 1 , 2 , 5 статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.

Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення Частиною 2 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частин 1 , 2 статті 185 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, як неподану, апеляційний суд виходив з того, що у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, не усунуті, ухвала про залишення апеляційної скарги повернулася до суду з

відміткою пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою", заяву про зміну своєї адреси відповідно до норм закону ОСОБА_1 не надавала,

з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до апеляційного суду не зверталась.

Проте, вказаний висновок апеляційного суду не відповідає вимогам закону.

Встановлено, що ОСОБА_1 копію ухвали Одеського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року не отримала, оскільки згідно з довідкою поштового відділення конверт повернувся до суду з відміткою пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, від виконання її вимог заявник не ухилялася, тому посилання апеляційного суду на те, що вона не виконала вимоги ухвали, є передчасним.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених частини 6 статті 128 ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі, про що зазначено

у правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Апеляційний суд, застосувавши положення частини 6 статті 128 ЦПК України, вважав, що копія ухвали вручена ОСОБА_1 належним чином у зв'язку з її відсутністю за відповідною адресою.

Такий висновок суду є помилковим, оскільки поштове відправлення повернулось до суду апеляційної інстанції з відміткою пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою", що свідчить про неотримання заявником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а відтак вона не мала можливості виконати вимоги ухвали у встановлений судом строк.

Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що адресу проживання не змінювала та проживає за нею по теперішній час.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 не цікавилася рухом своєї апеляційної скарги та не зверталась до суду із заявою про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги,

є недостатнім для повернення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не позбавлений права у разі повернення листа

з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху з відміткою

пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою" постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, надіславши одночасно попередню ухвалу на адресу заявника, яка зазначена нею при зверненні з апеляційною скаргою, а також вжити заходів до належного повідомлення скаржника про судову кореспонденцію, передбачених статтями 130, 131 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд не здійснив усіх передбачених законом дій, направлених на забезпечення особі права на апеляційний перегляд судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини у справі "Воловік проти України" (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Таким чином, висновок апеляційного суду про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1 неподаною та її повернення є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 4 статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин, ухвала Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

І. М. Фаловська