Історія справи

Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 456/694/20

провадження № 61-12952св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - військова частина НОМЕР_1 ,

треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року в складі судді Саса С. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 191 від 21 січня 2020 року в частині прийняття рішення про зняття його зі складом сім`ї з 4-х осіб з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 ; скасувати підпункт 4.1 пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2020 року № 14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_1 » в частині зняття з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 разом із членами його сім`ї, як військовослужбовців, які звільнені в запас з лав Збройних Сил України, за підпунктом «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 22 грудня 2000 року; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, з 14 березня 2019 року.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 191 від 21 січня 2020 року в частині прийняття рішення про зняття майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2 , дочки ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .

Скасовано підпункт 4.1 пункту 4 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2020 року № 14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_1 » в частині зняття з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2 , дочки ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 , як військовослужбовців, які звільнені в запас з лав Збройних Сил України, за підпунктом «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Зобов`язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружину ОСОБА_2 , дочку ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 22 грудня 2000 року.

Зобов`язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружину ОСОБА_2 , дочку ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 14 березня 2019 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вислуга позивача на військовій службі складає більше, ніж 20 років, а саме: календарна вислуга - 24 роки 10 місяців, пільгова вислуга - 26 років 04 місяці, він був зарахований на облік до 01 січня 2005 року, звільнений з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту та виходом на пільгову пенсію і під час служби не був забезпечений жилим приміщенням, тому відсутні правові підстави для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2021 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначав про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року в справі № 359/2295/17, від 20 травня 2019 року в справі № 487/6514/17, від 08 квітня 2020 року в справі № 683/2197/18 та від 20 січня 2021 року у справі № 460/6031/18 (провадження № 12-128гс19), які застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначав, що суди при розгляді справи повинні були врахувати приписи пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який чітко визначає коло колишніх військовослужбовців, які мають право залишатися на квартирному обліку після звільнення з військової служби.

Висновки судів про те, що звільнення позивача з військової служби пов`язане з його виходом на пенсію є безпідставними, оскільки позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, строк дії контакту якого закінчився. Вже після свого звільнення і прийняття житловою комісією рішення про зняття з квартирного обліку позивач звернувся до відповідних державних структур з питання оформлення пенсії. Інформація про дату виходу позивача на пенсію військовій частині НОМЕР_1 не відома.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

15 листопада 2021 року справа № 456/694/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022року справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом для захисту своїх житлових прав.

Однак при цьому суди залишили поза увагою, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення його прав та гарантій військовослужбовця, а саме невиконання відповідачем обов`язку забезпечення належним жилим приміщенням (зняття з черги на покращення житлових умов та квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 ), який є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міністерства оборони України у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами) (пункт 2 розділу І Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція № 380).

Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення (абзац перший пункту 4 розділу І Інструкції № 380).

Для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міністерства оборони України, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях ЗС України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії. До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку (пункт 1 розділу ІІ Інструкції № 380).

Житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва (пункт 7 розділу ІІ Інструкції № 380).

Рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом, підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі (абзац перший пункту 8 розділу ІІ Інструкції № 380).

Отже, у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.

У постанові від 08 червня 2022 року в справі № 362/643/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на викладене, оскільки право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби, тобтоспір у цій справі виник з приводу можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця, такий спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Проте наведене залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, які належним чином не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, ОСОБА_2 про поновлення на квартирному обліку закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов