Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.02.2019 року у справі №766/12337/16ц

Постанова

Іменем України

21 січня 2019 року

м. Київ

справа № 766/12337/16-ц

провадження № 61-34746св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., КратаВ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2017 року в складі судді Гаврилова Л. В. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року в складі колегії суддів: Вейтас І. В., Колісніченка А. Г., Радченко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про стягнення грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яка складається з грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією і знаходиться у АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 81 137,75 грн.

У поверненні грошових коштів за його заявою банк йому відмовив, оскільки ніби то за його розпорядженням спірні грошові кошти перераховано на картку ПП «Октава».

Зазначаючи про те, що він розпоряджень щодо перерахунку грошових коштів на картку ПП «Октава» не робив, ОСОБА_4 просив стягнути з банку на свою користь 81 137,75 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 81 137,75 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» у дохід держави 811,38 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов ОСОБА_4 є обґрунтованим, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності розпорядження позивача щодо перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Октава», що свідчить про безпідставне списання банком грошових коштів з рахунків позивача.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не допустив неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій 13 липня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та порушили норми процесуального права. Для правильного вирішення даної справи суд мав встановити наявність або відсутність розпорядження позивача щодо перерахування спадкових грошових коштів, у зв'язку з чим необхідно допитати робітника банку ОСОБА_6, чого суд не зробив.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

04 червня 2018 справу передано до Верховного Суду.

На час розгляду справи Верховним Судом заперечень/відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1228 ЦК України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Суди встановили, що ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_5 отримав у спадщину грошові вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк» на відкритому картковому рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 11 137,57 грн, депозитному картковому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 0,18 грн та на рахунку № НОМЕР_2, відкритому на підставі депозитного договору SAVDNWFD0070181862500, у розмірі 70 тис. грн (свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 лютого 2016 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-114).

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суди встановили, що 11 липня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про перерахування йому зазначених грошових вкладів, на що отримав відмову з посиланням на те, що вклади перераховані за його розпорядженням на картку ПП «Октава» у м. Львові.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження (частина перша статті 1071 ЦК України).

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» договірним списанням визнається списання, що здійснюється банком на підставі доручення його клієнта та в порядку, встановленому в укладеному ними договорі.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма розпорядження на списання грошових коштів міститься в Інструкції.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження перерахування належних позивачу грошових коштів на картку ПП «Октава» за його розпорядженням.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Доводи касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року зупинено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року, у зв'язку із залишенням цих рішень без змін необхідно поновити їх виконання.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області

від 05 липня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат