Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.03.2018 року у справі №288/447/17

Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 288/447/17

провадження № 61-11630св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року у складі судді Зайченко Є. О. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Торяновської Г. С., Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулися до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - УМВС України в Житомирській області) в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання передати у власність житловий будинок.

На обгрунтування позовних вимог зазначали, що наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) від 28 січня 2004 року № 36 підполковника міліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Попільнянського районного відділу УМВС України в Житомирській області (далі - Попільнянський РВ УМВС України в Житомирській області), з правом позачергового надання житла.

20 липня 2004 року на підставі рішення виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області № 71,

ОСОБА_1 та членів його сім'ї взято на квартирний облік та включено до списку позачергового отримання житла.

29 жовтня 2004 року за рахунок коштів (матеріальної допомоги) Попільнянської районної ради сільськогосподарських підприємств, УМВС України в Житомирській області з метою забезпечення житлом начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 та членів його сім'ї, придбало будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, що передбачало подальшу передачу їм у власність зазначеного житла.

На засіданні зборів особового складу Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області, яке відбулося 02 грудня 2004 року, прийнято рішення про надання згоди на видачу начальнику Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1. ордера на право зайняття житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.03 грудня 2004 року виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області ОСОБА_1. на сім'ю з трьох осіб (він, його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3) видано ордер № 1021 на право зайняття житлового будинку АДРЕСА_2.

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звільнився із займаної посади у відставку, після чого у лютому 2015 року УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, який ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 липня 2016 року залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області

від 30 серпня 2016 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Посилаючись на те, що дії відповідача свідчать про намір позбавити пенсіонера МВС України (ОСОБА_1) та членів його сім'ї (ОСОБА_2, ОСОБА_3) житла, тоді як спірне будинковолодіння фактично було придбано за рахунок коштів суб'єктів господарювання Попільнянського району Житомирської області, а не за кошти УМВС України в Житомирській області, для проживання начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1. та членів його сім'ї, з подальшою передачею спірного будинковолодіння йому у власність, позивачі просили зобов'язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії передати (надати) у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що УМВС України в Житомирській області виконано положення статті 22 Закону України "Про міліцію", чинного на дату видачі ОСОБА_1 ордера на право зайняття спірного житлового приміщення, та забезпечено начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1. та членів його сім'ї житлом. Набуття у власність житлового приміщення державного чи комунального житлового фонду відбувається відповідно до норм Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" на підставі рішень відповідних органів приватизації, а тому обрання позивачами такого способу захисту порушеного права як зобов'язання відповідача передати (надати) житловий будинок у власність не відповідає змісту спірних правовідносин та діючого законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, оскільки УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, до якого позивачі заявили вимоги про передачу (надання) житлового приміщення у власність, не є органом приватизації у розумінні статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, у якій він просив скасувати рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року і постанову Апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що відмовляючи у задоволенні вимог про зобов'язання передати у власність житловий будинок, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги, що при набутті у власність зазначеного житлового будинку відповідач виступав як "титульний" його набувач, оскільки житлове приміщення придбавалося не за його рахунок. Крім того, положення договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2004 року передбачали, що спірний житловий будинок придбавається для проживання начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 та членів його сім'ї, а тому не передання зазначеного нерухомого майна у власність позивача свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу, з огляду на, що наявні правові підстави для зобов'язання УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії передати (надати) у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 спірний житловий будинок.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 03 квітня 2018 року.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до витягу з наказу МВС України від 28 січня 2004 року № 36 о/с "По особовому складу", підполковника міліції ОСОБА_1 призначено начальником Попільнянський РВ УМВС України в Житомирській області, з правом позачергового надання житла.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 20 липня 2004 року № 71 "Про взяття на квартирний облік", начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 та членів його сім'ї: дружину - ОСОБА_2, сина - ОСОБА_3, у зв'язку з направленням його на роботу в іншу місцевість та відсутністю житла взято на квартирний облік та включено до списку позачергового одержання житлових приміщень за № 46.

Рішенням Попільнянської районної ради сільськогосподарських підприємств

від 06 серпня 2004 року № 7 "Про надання матеріальної допомоги Попільнянському РВ УМВС в Житомирській області для придбання житла", у зв'язку з відсутністю коштів для придбання житла працівникам правоохоронних органів, вирішено надати матеріальну допомогу Попільнянському РВ УМВС в Житомирській області для придбання житла начальнику Попільнянського РВ УМВС в Житомирській області підполковнику міліції ОСОБА_1., матеріальну допомогу надати у вигляді зерна та коштів такими сільськогосподарськими підприємствами: ПСП "Імені Цюрупи" - 50 т; ПСП "Саверці" - 25 т; ПСП "Новоселиця" - 25 т; ПАФ "Єрчики" - 35 т; ПСП "Україна" - 25 т; СТОВ "Агро-спілка" - 25 т; ПСП "Корнин" - 22 тонн; ПСП "Жовтневе" - 7 400,00 грн. Згідно з довідкою від 11 травня 2005 року "Про перевірку СГОК "Попільнянський Агро-Торговий Дім" та рішення Попільнянської районної ради сільськогосподарських підприємств від 06 серпня 2004 року № 7, Попільнянському РВ УМВС в Житомирській області надано допомогу для придбання житла начальнику Попільнянського РВ УМВС в Житомирській області ОСОБА_1 у вигляді зерна, яке реалізовано через СГОК "Попільнянський Агро-Торговий Дім" на загальну суму 80 514,00 грн.

29 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та УМВС України у Житомирській області, від імені якого діяв Докійчук О. П., укладений договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчуком А. Я., зареєстрований у реєстрі за № 4546, за умовами якого покупець набув у власність будинковолодіння (садибу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0972, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства; житлового будинку АДРЕСА_3. У зазначеному договорі визначено, що зазначене будинковолодіння (садиба) придбавається для проживання начальника Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1.

Згідно з протоколом засідання загальних зборів особового складу Попільнянського РВ УМВС в Житомирській області від 02 грудня 2004 року, загальними зборами прийнято рішення про надання згоди трудового колективу співробітників Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області на отримання начальником Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 ордера на придбане житло.

03 грудня 2004 року виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області ОСОБА_1. на сім'ю з трьох осіб (ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_2, та син ОСОБА_3) видано ордер № 1021 на право зайняття житлового будинку АДРЕСА_2.

Наказом УМВС України в Житомирській області від 05 квітня 2013 року № 115о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (за віком).

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна особа має право у порядку, встановленому частини 1 статті 3 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма міститься і вчастині 1 статті 4 чинного ЦПК України.

Стаття 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено у статті 16 ЦК України. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обгрунтовували заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що вони мають право на передачу їм у приватну власність житлового будинку АДРЕСА_2, оскільки зазначене житлове приміщення було придбано відповідачем з метою забезпечення житлом ОСОБА_1 та членів його сім'ї.

Відповідно до частини 2 статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

До підстав набуття права власності на нерухоме майно чинним законодавством віднесено набуття права на новостворене майно, у тому числі об'єкт будівництва (стаття 331 ЦК України), набувальна давність (стаття 344 ЦК України), на підставі правочинів (стаття 334 ЦК України), у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності (стаття 345 ЦК України) та у порядку спадкування.

Приватизація житла здійснюється у порядку встановленому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін. ) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (частина 2 статті 1 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду").

Частиною 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення, яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положенням.

Установивши, що умови укладеного 29 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та УМВС України у Житомирській області договору купівлі-продажу, будинковолодіння (садибу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не містять зобов'язання покупця передати зазначене житло у власність

ОСОБА_1 та членів його сім'ї, а визначають лише його цільове призначення -для проживання зазначених осіб та, що набуття у власність житлового приміщення державного чи комунального житлового фонду відбувається відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", на підставі рішень відповідних органів приватизації, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Викладені у касаційній скарзі аргументи є ідентичними доводам, наведеним заявником у його позовній заяві та апеляційній скарзі, яким суди надали належну оцінку, і не спростовують законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну оцінку зібраним у справі доказам, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 09 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак