Історія справи

Постанова КЦС ВП від 18.11.2021 року у справі №642/1254/21

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 642/1254/21

провадження № 61-13608св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Беркутою Наталією Михайлівною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення останніх батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнення аліментів на утримання дитини з кожного із батьків у розмірі по 1/4 з усіх видів заробітку щомісячно.

У квітні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічний позов до Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай", треті особи: Служба у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просили:

- скасувати усиновлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неповнолітнього ОСОБА_1;

- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1, змінивши його прізвище, по батькові та місце народження, поновивши попередні дані;

- передати неповнолітнього ОСОБА_1 під опіку Служби у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року у складі судді Проценко Л. Г. відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Суд першої інстанції виходив із того, що вимоги за зустрічною позовною заявою та вимоги за первісним позовом мають різний предмет доказування, безпосередньо не пов'язані між собою, а тому їх одночасний розгляд є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування й ускладнення розгляду справи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_3 - адвокат Беркута Н. М. оскаржив її в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто на підставі пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 серпня 2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат Беркута Н. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати судове рішення, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд не врахував зміст процесуального рішення суду першої інстанції та помилково застосував пункт 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд помилково вважав, що ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви не підлягає оскарженню.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Ленінського районного суду міста Харкова справу № 642/1254/21 за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року справу № 642/1254/21 призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи

Встановлено, що у березні 2021 року Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звернувся до суду із позовом до суду про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнення аліментів на його утримання.

У квітні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічний позов про скасування усиновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у прийнятті якого відмовлено ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_3.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто заявнику з підстав, визначених пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою адвокатом Беркутою Н. М., є порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Колегія суддів приймає аргументи касаційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Апеляційний суд, дійшовши висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_3, виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову до переліку ухвал, які оскаржуються окремо від рішення суду і передбачені частиною 1 статті 353 ЦПК України, не входить.

Проте з висновком апеляційного суду погодитись не можна, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція).

Отже, судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи, у випадках та порядку, встановленому ЦПК України.

Особа не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема ухвали суду першої інстанції, у випадку, якщо таке право прямо передбачено процесуальним законом.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і повертаючи його, суд першої інстанції в ухвалі від 23 червня 2021 року зазначив, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним, вимоги за зустрічною позовною заявою та вимоги за первісним позовом безпосередньо не пов'язані між собою. Тим самим місцевий суд фактично констатував порушення вимог частини 1 статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною 3 статті 194 ЦПК України.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься у частині 1 статті 353 ЦПК України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Частиною 6 статті 185 ЦПК України, до якої відсилає частина 2 статті 194 ЦПК України, передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Про залишення зустрічної позовної заяви в суді у випадку її повернення заявнику зазначено у частині 3 статті 194 ЦПК України.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 333/6667/20 (провадження № 61-10400сво21) зазначив, що процесуальним законом визначено уніфікований, єдиний підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної), яка подана без додержання вимог, що визначені ЦПК України. Таким чином існує необхідність і у застосуванні єдиного підходу при реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви (як первісної, так і зустрічної).

У пункті 15.10 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України зазначено, що разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені ЦПК України (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.

Зі змісту вказаної норми слідує, що ухвала про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню.

Зміст ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року свідчить про те, що фактично судом першої інстанції була постановлена ухвала про повернення заявнику на підставі частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічної позовної заяви. Така ухвала суду охоплюється поняттям "заява позивача (заявника)", яке міститься у пункті 6 частини 1 статті 353 ЦПК України, тому ця ухвала підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Отже, виходячи зі змісту положень частини шостої статті 185, частин другої, третьої статті 194, пункту 15.10 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Такі висновки узгоджуються із висновками колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 08 жовтня 2018 року у справі № 927/490/18.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 17 лютого 2021 року у справі № 686/32337/19, від 03 березня 2021 року у справі № 753/11293/16, від 03 березня 2021 року у справі № 753/18694/18, від 24 березня 2021 року у справі № 613/1281/19, від 24 березня 2021 року у справі № 753/6582/18, підстав для відступлення від якого Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду не встановлено.

З урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвали суду першої інстанції про відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову є необґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Беркутою Наталією Михайлівною, задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов