Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.06.2018 року у справі №378/877/17

Постанова

Іменем України

17 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 378/877/17

провадження № 61-36583св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Київобленерго»,

представник відповідача - Васильєв ДенисВасильович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року у складі судді Гуртовенка Р. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - ПрАТ «Київобленерго») про визнання рішення комісії з розгляду актів та повідомлення про оплату неправомірними.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. 10 жовтня 2017 року працівниками ПрАТ «Київобленерго» було виявлено порушення ним Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, що полягало у самовільному приєднанні до електромережі перед вводом до лічильника, через що електроенергія, яка споживалась, електролічильником, не враховувалась; відгалуження електропроводки перед електролічильником виконано прихованим способом, без порушення схеми обліку, про що було складено акт про порушення від 10 жовтня 2017 року № К031488, а 12 жовтня 2017 року на засіданні комісії з розгляду актів було вирішено, що цей акт підлягає розрахунку згідно з пунктом 48 Правил, підпунктом 5 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, про що складено протокол № 0097 та йому вручено повідомлення про необхідність сплати коштів відповідно до складеного акта у розмірі 189 361,59 грн.

Вважав, що рішення комісії є необґрунтованим, оскільки при складенні зазначеного протоколу представники відповідача керувалися підпунктом 5 пункту 3.1 Методики, який використовується при обрахуванні необлікованої електричної енергії при порушенні споживачем схеми обліку, однак, як зазначено в акті про порушення від 10 жовтня 2017 року № К031488 схеми ним порушено не було, отже відповідач повинен був керуватися іншими положеннями Методики.

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_4 просив суд визнати неправомірними рішення комісії з розгляду актів ПрАТ «Київобленерго», оформлене протоколом від 12 жовтня 2017 року № 0097 на засіданні комісії по розгляду акта від 10 жовтня 2017 року № К031488, та повідомлення про оплату від 12 жовтня 2017 року на суму 189 361,59 грн.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано неправомірними рішення комісії з розгляду актів ПрАТ «Київобленерго», оформлене протоколом від 12 жовтня 2017 року № 0097 на засіданні комісії по розгляду акта від 10 жовтня 2017 року № К031488, та повідомлення про оплату від 12 жовтня 2017 року на суму 189 361,59 грн.

Стягнуто з ПрАТ «Київобленерго» на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що самовільне підключення до електропроводки позивачем було здійснене без порушення схеми обліку, тому відповідач при розрахунку вартості необлікованої електроенергії повинен був керуватися підпунктом 4 пункту 3.1, підпунктом а) пункту 3.3 та пунктом 3.7 Методики. Отже, рішення комісії з розгляду актів про порушення позивачем Правил та повідомлення про необхідність сплати коштів підлягають визнанню неправомірними.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «Київобленерго» залишено без задоволення. Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що самовільне підключення до електропроводки позивачем було здійснене без порушення схеми обліку, що встановлено актом про порушення Правил та протоколом від 12 жовтня 2017 року, таким чином, відповідач безпідставно при визначенні вартості необлікованої електричної енергії керувався підпунктом 5 пункту 3.1 Методики, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_4

У касаційній скарзі представник ПрАТ «Київобленерго» - Васильєв Д. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні обсягу та вартості електричної енергії комісія з розгляду актів на підставі фотоматеріалів, графічної схеми електропостачання споживача, відображеної у акті про порушення від 10 жовтня 2017 року, пояснень споживача від 10 жовтня 2017 року, доданих до цього акту, дійшла висновку про застосування підпункту 5 пункту 3.1 Методики, який відповідає фактичним обставинам і фактично вчиненому правопорушенню. Отже, підстав для задоволення позову ОСОБА_4 немає.

У липні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що в акті від 10 жовтня 2017 року, складеного працівниками відповідача за результатами виявлених порушень, зазначено наступні порушення споживачем: самовільне приєднання перед вводом до лічильника, електроенергія, яка споживалась не враховувалась; відгалуження електропроводки перед лічильником було виконано прихованим способом, без порушення схеми обліку. Отже, розрахунок збитків повинен проводитися згідно з підпунктом 4 пункту 3.1 Методики, а не згідно з підпунктом 5 пункту 3.1 Методики, як помилково вважав відповідач.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1.

16 червня 2000 року між ПрАТ «Київобленерго» і дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_8 було укладено договір про користування електричною енергією № 9610.

10 жовтня 2017 року працівниками ПрАТ «Київобленерго» виявлено порушення позивачем Правил, а саме: самовільне приєднання перед вводом до лічильника, електроенергія, яка споживалась електролічильником не обраховувалася: відгалуження електропроводки перед лічильником виконано прихованим способом, без порушення схеми обліку, про що складено акт про порушення Правил у присутності позивача (а. с. 21-22).

Зі змісту пояснюючої записки ОСОБА_4 від 10 жовтня 2017 року вбачається, що він визнав факт порушення ним Правил.

12 жовтня 2017 року проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил, якою було прийнято рішення, оформлене протоколом № 0097, про те, що акт підлягає розрахунку згідно з пунктом 48 Правил та підпунктом 5 пункту 3.1 Методики.

12 жовтня 2017 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про оплату від 12 жовтня 2017 року по акту порушення Правил на загальну суму 189 361,59 грн.

Відповідно до пункту 48 Правил побутовий споживач, зокрема, несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.

Згідно з пунктом 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем. Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

Підпунктом 5 пункту 3.1 Методики встановлено порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил, зокрема: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку.

Встановивши, що в акті про порушення Правил, складеному працівниками ПрАТ «Київобленерго» 10 жовтня 2017 року відносно позивача, зазначено, що схема обліку порушена не була, суди дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача при обрахунку обсягу і вартості необлікованої електричної енергії на підставі підпункту 5 пункту 3.1 Методики. Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що було порушено схему обліку.

Разом з тим, ПрАТ «Київобленерго» не позбавлено можливості скласти акт згідно з вимогами закону і вчинити інші дії на стягнення вартості необлікованої електричної енергії на загальних підставах.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк