Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.10.2018 року у справі №1522/12535/12

Постанова

Іменем України

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 1522/12535/12

провадження № 61-44441св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Раціонал Девелопмент», публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»),

представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Меладзе Світлана Олександрівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Таварткіладзе О. М., від 19 червня

2018 року.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Раціонал Девелопмент» (далі - ТОВ «Раціонал Девелопмент»), публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., про зобов`язання виконати умови договору, визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 грудня 2008 року між ним та ТОВ «Раціонал Девелопмент» було укладено договір про надання інформаційно-рекламних та консультаційних послуг терміном дії з 05 грудня 2008 року по 05 грудня 2010 року.Відповідно до умов зазначеного договору він зобов`язався надавати ТОВ «Раціонал Девелопмент» послуги на загальну суму 1 100 000 грн. Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості за договором і непогашення її у кінцевий термін дії договору, ТОВ «Раціонал Девелопмент» передає йому у власність у рахунок погашення заборгованості у розмірі 1 100 000 грн нежитлові приміщення,

загальною площею 299,2 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 . Вказував, що він виконав свої зобов`язання у повному обсязі, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт, а

ТОВ «Раціонал Девелопмент» не виконує своїх обов`язків щодо виконання умов договору про надання послуг від 05 грудня 2008 року. 25 травня

2011 року він звернувся до ТОВ «Раціонал Девелопмент» з вимогою про передачу йому у власність зазначених вище нежитлових приміщень у рахунок погашення боргу. ТОВ «Раціонал Девелопмент» було надано відповідь про те, що виконати умови договору шляхом передачі у власність нежитлових приміщень не видається можливим, оскільки вони перебувають під забороною відчуження на підставі іпотечного договору, укладеного

16 лютого 2011 року між ТОВ «Раціонал Девелопмент» та ПАТ «Дельта Банк». На думку позивача, іпотечний договір укладено з порушеннями вимог законодавства, оскільки спірні нежитлові приміщення на момент його укладання вже були предметом забезпечення грошового зобов`язання за договором від 05 грудня 2008 року, укладеного між ним та ТОВ «Раціонал Девелопмент».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Нікітіної С. Й., від 20 червня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ТОВ «Раціонал Девелопмент» виконати умови договору про надання послуг від 05 грудня 2008 року, укладеного між ТОВ «Раціонал Девелопмент» та ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання ТОВ «Раціонал Девелопмент» укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 299, 2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним іпотечний договір від 16 лютого 2011 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та

ТОВ «Раціонал Девелопмент», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., зареєстрований у реєстрі за

№ 450, відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлові приміщення, загальною площею 299, 2 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 і належать на праві власності ТОВ «Раціонал Девелопмент». Скасовано заборону відчуження нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень, загальною площею 299, 2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і належать на праві власності

ТОВ «Раціонал Девелопмент», накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий № 451. Вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження нежитлових приміщень, загальною площею 299, 2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ТОВ «Раціонал Девелопмент», накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий № 451. Вилучено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстраційний № 10842642.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виконав зобов`язання за договором від 05 грудня 2008 року перед ТОВ «Раціонал Девелопмент», про що свідчать відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт, у той час як замовник умови договору не виконав, натомість передав в іпотеку нерухоме майно, яке було предметом забезпечення договору

від 05 грудня 2008 року. З огляду на зазначене, наявні підстави для визнання недійсним іпотечного договору між ТОВ «Раціонал Девелопмент» та

ПАТ «Дельта Банк» від 16 лютого 2011 року, оскільки він укладений з порушенням вимог законодавства України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 травня 2018 року залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Дельта Банк» - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»).

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 червня

2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Допущено поворот виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2012 року відповідно до вимог чинного законодавства. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що акти прийому-передачі виконаних робіт є неналежними доказами надання послуг, а умови договору від 05 грудня 2008 року, укладеного між ТОВ «Раціонал Девелопмент» та ОСОБА_1 , за змістом та формою не можуть породжувати у ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки предметом договору є надання послуг, а не передання права власності. Матеріали справи не містять доказів реєстрації обтяжень та укладення будь-яких договорів застави чи забезпечення щодо вказаного нерухомого майна на користь ОСОБА_1 , а тому висновок суду першої інстанції про порушення іпотечним договором від 16 лютого 2011 року прав позивача є помилковими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не розглянуто клопотання ПАТ «Дельта Банк» про заміну

ТОВ «Раціонал Девелопмент» його правонаступником. Судом апеляційної інстанції неправильно допущено поворот виконання рішення суду першої інстанції щодо немайнових правовідносин. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з апеляційною скаргою з пропуском строку, передбаченого ЦПК України, та не вирішив питання щодо поновлення такого строку. Договір від 05 грудня 2008 року, який є чинним та у судовому порядку недійсним не визнаний, містив застереження про заставу майна, що залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції. Правомочність ТОВ «Раціонал Девелопмент» на момент укладання договору іпотеки з банком була обмежена договором

від 05 грудня 2008 року.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга не містить посилань на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки фактів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

21 січня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Раціонал Девелопмент» було укладено договір про надання інформаційно-рекламних та консультаційних послуг строком дії з 05 грудня 2008 року по 05 грудня

2010 року.

Відповідно до пункту 5.2 договору від 05 грудня 2008 року у разі виникнення заборгованості за договором у сторони-1 (ТОВ «Раціонал Девелопмент») за надані послуги перед стороною-2 ( ОСОБА_1 ) та несплати грошових коштів до 05 грудня 2010 року, сторона-1 зобов`язується передати у власність сторони 2 нежитлові приміщення загальною площею 299,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення цієї заборгованості.

Зазначене нерухоме майно належало ТОВ «Раціонал Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу

Савченко С. В., зареєстрованого у реєстрі за № 3958.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказував, що він виконав у повному обсязі взяті на себе перед ТОВ «Раціонал Девелопмент» зобов`язання, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі виконаних робіт, проте ТОВ «Раціонал Девелопмент» не виконує своїх обов`язків щодо виконання умов договору про надання послуг від 05 грудня 2008 року та не передає у власність позивача спірні нежитлові приміщення.

16 лютого 2011 року між ТОВ «Раціонал Девелопмент» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за № 450, предметом якого є нежитлові приміщення загальною площею 299,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір іпотеки укладено з метою забезпечення виконання ТОВ «Раціонал Девелопмент» зобов`язань за кредитним договором від 16 лютого 2011 року № К-3801481, сума кредиту за яким складає 2 млн грн.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої, другої, четвертої статті 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 Закону).

За змістом частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Встановивши, що на момент укладення ТОВ «Раціонал Девелопмент» іпотечного договору з ПАТ «Дельта Банк» від 06 лютого 2011 року будь-яка з правомочностей власника на розпорядження спірним нерухомим майном не була обмежена, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки застава нерухомого майна на користь позивача не була зареєстрована у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо невирішення апеляційним судом питання про поновлення ПАТ «Дельта Банк» строку на апеляційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2012 року з наступних підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ЦПК України (уредакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За змістом частини першої статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2017 року заяву ПАТ «Дельта Банк» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а. с. 88).

У матеріалах справи міститься розписка представника ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якої зазначену ухвалу отримано ним 12 червня 2017 року

(а. с. 89).

З апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 22 червня 2017 року (а. с. 90), отже в межах строків, передбачених ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Оскільки на виконання заочного рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 20 червня 2012 року було скасовано заборону відчуження нерухомого майна, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., реєстровий № 451, правильним є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення заяви ПАТ «Дельта Банк» про поворот виконання скасованого рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович