Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.04.2019 року у справі №396/930/17

Постанова

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 396/930/17

провадження № 61-5886св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі судді: Дьомич Л. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей та дружини.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року у складі судді: Гарбуз О. А., позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 800 грн кожну дитину, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року у редакції Закону від 06 лютого 2003 року, щомісячно, розпочавши стягнення з 14 червня 2017 року, до досягнення повноліття донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім, до досягнення повноліття сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_5 , к твердій грошовій сумі к розмірі 500 грн, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року у редакції Закону від 06 лютого 2003 року, щомісячно, розпочавши стягнення з 14 червня 2017 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 року у складі судді: Гарбуз О. А., у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року залишено в силі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 не є нововиявленими у розумінні частини другої статті 423 ЦПК України

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 року повернуто.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не входить до вказаного переліку і у главі 3 розділу V ЦПК України також не вказано про можливість оскарження такої ухвали. У зв`язку із цим суд апеляційної інстанції зробив висновок про те що, ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та повернення апеляційної скарги.

Аргументи учасників справи

У березні 2019 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року, в якій просив оскаржені ухвали скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є по суті остаточним рішенням суду, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку. Вважає, що повернення апеляційної скарги суперечить статті 6 Конвенції.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 року

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження ухвали Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

При поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зробив висновок, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки у статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду і така ухвала не входить до вказаного переліку. Крім того у главі 3 розділу V ЦПК України також не вказано про можливість оскарження такої ухвали.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Згідно пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 760/20599/15-ц (провадження № 14-207цс19) зроблено висновок, що «не можна розцінювати відсутність вказівки у статтях 353, 389 ЦПК України, статтях 255, 287 ГПК України як щодо апеляційного так і касаційного оскарження ухвал, які постановляються за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як обмеження права на відповідне оскарження таких ухвал всупереч положенням Конституції України, основним засадам (принципам) цивільного та господарського судочинства наявності відповідного законодавчого регулювання, викладеного у спеціальній процесуальній нормі».

Тому суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену ухвалу скасувати і передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року скасувати.

Передати справу № 396/930/17 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук