Історія справи

Постанова

Іменем України

14 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 338/919/17

провадження № 61-14351св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Битківського Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про захист прав споживача.

Позовна заява мотивована тим, що він відповідно до угоди від 06 червня 2007 року сплатив ОСОБА_6, правонаступником якого після його смерті є ОСОБА_5, 23 159 грн за виготовлення і встановлення віконних (дверних) конструкцій. У зв'язку з виявленими недоліками у виготовлених віконних (дверних) конструкцій, що проявилися у відшаруванні лакофарбового покриття та руйнуванні дерев'яної основи, ОСОБА_4 відповідно до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», направив претензію від 11 серпня 2017 року з вимогою безоплатно усунути недоліки у виготовлених та встановлених віконних конструкціях на адресу відповідачки ОСОБА_5, яка є спадкоємцем і прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6 Однак відповіді на свою претензію не отримав, виявлені недоліки не усунуто.

На підставі вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги ОСОБА_4, просив зобов'язати ОСОБА_5 безоплатно усунути недоліки у виготовлених та встановлених віконних (дверних) конструкціях будинку на АДРЕСА_1.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до статті 853 ЦК України та умов договору від 06 червня 2007 року, між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 був укладений договір побутового підряду, умови якого відповідачем виконані, а позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав як споживача.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, надана належна оцінка доказам у справі, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. При цьому зазначив, що смерть фізичної особи-підприємця не допускає правонаступництва у господарських правовідносинах іншою особою, яка не є суб'єктом господарювання.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій, залишено поза увагою, що відповідачем не вжито заходів для виконання обов'язків, покладених на нього Законом України «Про захист прав споживачів». Виявлені істотні недоліки у виготовлених віконних (дверних) конструкцій, що проявилися у відшаруванні лакофарбового покриття та руйнуванні дерев'яної основи, що не спростовано відповідачем. Відповідно до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та статей 865 872 ЦК України позивач має право вимагати від відповідача безоплатного усунення цих недоліків.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (виконавцем) та ОСОБА_4 (замовником) 06 червня 2007 року укладено договір підряду.

Відповідно до цієї угоди виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити до серпня 2007 року віконні (дверні) конструкції загальною площею 27,77 кв. м, в кількості 17 штук, на суму 23 159 грн, а замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити 11 615 грн авансом та 11 544 грн у день відгрузки виробів зі складу. Оплата здійснювалася по курсу долара США на день оплати, при цьому у вартість вікон не входила доставка.

Крім того, у пункті 5 угоди зазначено, що виготовлені вироби відповідають визначеним технічним умовам. Згідно з пунктом 6 договору виконавцем надана гарантія на виготовлені вироби терміном 5 років з дня виготовлення. У випадку встановлення віконних (дверних) конструкцій замовником гарантія на герметичність склопакетів та роботу фурнітури не надається.

Факт оплати підтверджується квитанціями від 07 липня 2007 року на суму 11 650 грн та від 31 серпня 2007 року у розмірі 11 544 грн.

Власником домоволодіння на АДРЕСА_1 з 26 червня 2009 року є ОСОБА_7, дружина позивача по справі, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтвом про укладення шлюбу.

Правонаступником ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року є дружина спадкодавця ОСОБА_5, якій видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, згідно відомостей, наданих Богородчанською районною державною нотаріальною конторою.

Між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 укладено договір підряду, тобто спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та главою 61 ЦК України.

Згідно із статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу пункту 1 частини першої статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк.

11 серпня 2017 року позивач направив відповідачу ОСОБА_5 вимогу про усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) за рахунок відповідача.

Згідно з вимогами чинного законодавства, зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором (стаття 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до статей 859 та 860 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач просив захистити його права шляхом зобов'язання відповідача як виконавця укладеного між сторонами договору підряду безоплатно усунути недоліки у виготовлених та встановлених віконних (дверних) конструкціях.

З огляду на вказане, за обставин, встановлених судами, апеляційний суд правильно враховував положення частини четвертої статті 853 ЦК України, якими передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Така експертиза може проводитися за ініціативою сторін як до передачі в суд, так і після пред'явлення позову. Проте такого клопотання про призначення експертизи на визначення таких прихованих недоліків позивачем заявлено не було.

Установлено, що факт укладення договору 07 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_6 визнається сторонами, повний розрахунок за договором здійснено 31 серпня 2007 року, у договорі встановлено гарантійний строк у 5 років. Строк експлуатації (придатності) виробів не встановлений.

Недоліки виконаної роботи поділяються на явні, які можуть бути встановленні при звичайному способі приймання, та прихованні. Про явні недоліки замовник зобов'язаний заявити негайно, про інші - повинен попередити підрядника у розумний строк після їх виявлення. При цьому слід також враховувати можливу наявність у підряді гарантійного строку (статті 853 859 ЦК України).

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту (частина п'ята статті 680 ЦК України).

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, місцевий з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволенні позову, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами наявність істотних недоліків товару та тих обставин, що вказані недоліки виникли (чи існували) до гарантійного строку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 що позовні вимоги обґрунтовані саме наявністю прихованого недоліку у виготовлених та встановлених віконних (дверних) конструкціях, яке згідно з доводами позивача не могло бути виявлено ними під прийняття роботи, виконаної підрядником відповідно до договору підряду, не заслуговують на увагу, оскільки згідно із статтею 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Проте позивачем, всупереч вимог чинного законодавства, не додано належних та допустимих доказів щодо виявлення недоліків, допущених з вини виробника і відповідного клопотання про призначення експертизи на визначення прихованих недоліків позивачем заявлено не було.

Інші доводи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк