Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.10.2018 року у справі №643/4546/17

Постанова

Іменем України

14 січня 2019 року

м. Київ

справа № 643/4546/17

провадження № 61-45066св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «К.І.Т. LTD», Державна служба інтелектуальної власності України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 червня 2018 року у складі судді Сиротникова Р. Є. та постанову апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «К.І.Т. LTD» (далі - ТОВ ВКП «К.І.Т. LTD»), Державна служба інтелектуальної власності України, про визнання недійсним свідоцтва України на знак товарів і послуг від 25 листопада 2015 року, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що з 11 жовтня 2010 року ОСОБА_4 на підставі свідоцтва НОМЕР_1, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності є власником знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1». Цей знак з 2015 року використовується товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» (далі - ТОВ «Юніверсал Фіш Компані») на підставі ліцензійного договору від 01 січня 2015 року. Під знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1» в широкому асортименті виробляється та реалізовується рибна продукція.

На початку 2017 року йому стало відомо, що ТОВ ВКП «К.І.Т. LTD»використовує знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстрований

25 листопада 2015 за свідоцтвом України НОМЕР_2 для позначення своєї рибної продукції. Вказаний знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» належить ОСОБА_5

Знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», що зареєстрований пізніше, є схожими настільки, що їх можна сплутати, тобто виникає змішування знаків «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», а споживачі вводяться в оману щодо фактичного виробника товарів. Така діяльність порушує виключні права власника об'єкта інтелектуальної власності.

ОСОБА_4 просив визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 25 листопада 2015 року НОМЕР_2; зобов'язати

ОСОБА_5, внести до Державного реєстру знаків для товарів і послуг відомості про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 25 листопада 2015 року НОМЕР_2 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; зобов'язати ОСОБА_5, припинити порушення прав власника свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1»; заборонити ОСОБА_5, використовувати знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» у будь-якій діяльності; зобов'язати ОСОБА_5 знищити виготовлені зображення знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» у будь-якій діяльності та усунути їх з будь-яких об'єктів (товарів, їх упаковки), а якщо це неможливо без завдання шкоди об'єктам чи без їх знищення, то вилучити з цивільного обороту та знищити такі об'єкти (товарів, їх упаковки) на яких є знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 21 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг

від 25 листопада 2015 року НОМЕР_2.

Зобов'язано ОСОБА_5 внести до Державного реєстру знаків для товарів і послуг відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 25 листопада 2015 року НОМЕР_2 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Зобов'язано ОСОБА_5 припинити порушення прав власника свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Заборонено ОСОБА_5 використовувати знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» у будь-якій діяльності.

Зобов'язано ОСОБА_5 знищити виготовлені зображення знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» у будь-якій діяльності та усунути їх з будь-яких об'єктів (товарів, їх упаковки), а якщо це неможливо без задавання шкоди об'єктам чи без їх знищення, то вилучити з цивільного обороту та знищити такі об'єкти (товарів, їх упаковки) на яких є знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі

3 200,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», що зареєстрований пізніше, є схожими настільки, що їх можна сплутати, тобто виникає змішування знаків «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», а споживачі вводяться в оману щодо фактичного виробника товарів. Суд дійшов висновку, що така діяльність порушує виключні права власника об'єкта інтелектуальної власності.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 червня 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

28 вересня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що експертом під час підготовки висновку від 29 березня 2018 року було вивчено та досліджено зовсім інший знак для товарів і послуг, який не є власністю відповідача.

Експертиза була призначена судом до Київського НДІСЕ, тоді як повинна була бути призначена до Харківського НДІСЕ.

Ухвала суду про призначення експертизи була винесена судом без участі відповідача, який не мав можливості поставити експерту свої питання.

Справа була розглянута судом без участі відповідача, якого не було своєчасно повідомлено про час розгляду справи.

До участі у справі в якості третьої особи був залучений орган державної влади Державна служба інтелектуальної власності України, яка вже ліквідована.

У грудні 2018 року матеріали цивільної справи № 643/4546/17 надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державним департаментом інтелектуальної власності видано свідоцтво НОМЕР_1 та опубліковано в офіційному бюлетені 11 жовтня 2010 року, згідно якого ОСОБА_4 є власником знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1». Знак зареєстровано для товарів і послуг класів за індексами Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП): кл. 29, кл. 31, кл. 35.

ОСОБА_4 уклав ліцензійний договір з ТОВ «Юніверсал Фіш компані» про надання для здійснення підприємницької діяльності на території України невиключної ліцензії на використання знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» з пріоритетом для 29, 31, 35 класів згідно з Міжнародною класифікацією товарів та послуг на підставі свідоцтва про реєстрацію Знаків товарів та послуг НОМЕР_1 від 11 жовтня 2010 року.

ОСОБА_5 є власником свідоцтва України НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 25 листопада 2015 року.

Згідно висновку експертизи Київського НДІСЕ № 18341/17-53 від 29 березня 2018 року знак «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25 листопада 2015 року, є схожим зі знаком для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 від 11 жовтня 2010 року настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 від 11 жовтня 2010 року, щодо товарів і послуг 29, 31 та 35 класу за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.

Знак «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25 листопада 2015 року є таким, що може вводити споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги під знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно свідоцтва України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1

від 11 жовтня 2010 року, щодо товарів і послуг 29, 31 та 35 класу за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.

За змістом частини другої статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Відповідно до частини другої та п'ятої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Згідно з частиною першою та другою статті 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», що зареєстрований пізніше, є схожими настільки, що їх можна сплутати, тобто виникає змішування знаків «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», а споживачі вводяться в оману щодо фактичного виробника товарів, дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки така діяльність порушує виключні права власника об'єкта інтелектуальної власності «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_4

Доводи заявника про те, що експертом під час підготовки висновку

від 29 березня 2018 року було вивчено та досліджено зовсім інший знак для товарів і послуг, який не є власністю відповідача є безпідставними.

Згідно дослідницької частини експертизи у сфері інтелектуальної власності

№ 18341/17-53 від 29 березня 2018 року, виконаної експертом Київського НДІСЕ, об'єктами дослідження були знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 від 11 жовтня 2010 року та знак «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25 листопада 2015 року. Також вказані об'єкти дослідження відображенні і у висновку експертизи.

Доводи заявника про те, що експертиза була призначена судом до Київського НДІСЕ, тоді як повинна була бути призначена до Харківського НДІСЕ є безпідставними.

Відповідно до вимог частини першої та третьої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Таким чином, призначення експертизи до Київського НДІСЕ не суперечить вимогам закону.

Доводи заявника про те, що ухвала суду про призначення експертизи була винесена судом без участі відповідача, та те, що справа була розглянута судом без участі відповідача не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Суд апеляційної інстанції в силу приписів статті 367 ЦПК України перевірив ці доводи заявника. ОСОБА_5 не був позбавлений можливості заявити повторне клопотання про призначення експертизи в апеляційному суді.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська